Ангела Меркель під час візиту до України 22 серпня 2021 року.
Прощальна промова тривала 14 хвилин. Канцлер говорила про боротьбу зі змінами клімату, розвиток «зеленої» енергетики, протидію тероризму та кіберзлочинності. Глава уряду також вчергове закликала громадян вакцинуватися проти коронавірусу. Наприкінці промови вона порушила тему внутрішньої політики. Передусім підтримавши кандидата від ХДС/ХСС на посаду канцлера Арміна Лашета, що викликало несхвальні вигуки депутатів, на які змушена була відповідати.
«Аж ніяк не однаково, хто буде у наступному уряді. Це буде або уряд із соціал-демократами та «зеленими», які розраховують на підтримку лівих, і щонайменше не виключають такого розвитку подій», — сказала канцлер. А після того, як її перебили несхвальними вигуками із фракції Лівої партії, Меркель відповіла: «Я просто кажу правду». Утім канцлер продовжила виступ: «... Або в уряді буде ХДС/ХСС з Арміном Лашетом, котрий на поміркованих і центристських позиціях поведе Німеччину в майбутнє».
Мабуть, це чи не вперше за роки правління Меркель перед парламентськими виборами у ФРН складається така ситуація, як нині, коли важко прогнозувати можливу урядову коаліцію. Деякі експерти та й політики вважають, що її могли б сформувати соціал-демократи (СДПН), «зелені» та Ліва партія. Проте Меркель уже неодноразово заявляла, що вона однозначно проти участі у коаліції лівих.
Щоправда, й самі СДПН та «зелені» теж зазначали, що низка вимог лівих, зокрема вихід з НАТО та негайне припинення участі бундесверу у всіх військових операціях, для них неприйнятна.
Утім опитування громадської думки свідчать, що німцям заздалегідь не подобається жоден з можливих варіантів майбутньої коаліції. Очевидне одне: канцлер Ангела Меркель іде, а її партія продовжує відставати у виборчих перегонах. За останніми даними, за ХДС/ХСС готові проголосувати лише 20,5 % німців, за соціал-демократів — 26 %.
Тобто жодна з «народних» партій, які нині на двох управляють Німеччиною, не отримує підтримки бодай третини населення. Також рейтинг представника блоку, якого підтримує Меркель — Арміна Лашета, невпинно знижується, утім, як і загалом ХДС/ХСС. Тож на перші позиції виходять соціал-демократи, яким ще донедавна прогнозували поразку. Якщо такий відрив залишиться до виборів, то канцлером стане лідер СДПН Олаф Шольц.
Парламентські вибори у ФРН відбудуться 26 вересня. Відповідно до Конституції, Бундестаг у новому складі має зібратися упродовж 30 днів після голосування. Повноваження канцлера закінчуються із першим засіданням нового легіслатурного періоду, але лише формально. «Старий» канцлер офіційно стає виконуючим обов’язки, але фактично зберігає усі повноваження. Це означає, що Меркель ще може виступити зі зверненням до депутатів наступного скликання.
Новий канцлер вступає на посаду після отримання вірчої грамоти від президента. Це відбувається після того, як партії завершать коаліційні переговори. Чотири роки тому на цей процес знадобилося 172 дні — своєрідний рекордний показник...
Але ці події ще попереду. Тим часом прощальна промова Меркель у Бундестазі викликала ажіотаж і низку коментарів найрізноманітнішого спрямування, котрі аналізує інформаційна агенція dpa.
Оглядачів чи не найбільше зачепила відверта спроба Меркель «протиснути» свого кандидата в канцлери, усупереч його низьким рейтингам. «Уряд, очолюваний ХДС/ХСС з Арміном Лашетом, — саме те, що потрібно Німеччині. Він забезпечить стабільність, надійність, поміркованість і політичний центр у прийнятті рішень», — переконана канцлер.
А ось найбільш реальний претендент на посаду канцлера, лідер СДПН Олаф Шольц, котрий уже пообіцяв прогрес у наданні доступного житла і стабільний рівень пенсій, щодо цього має іншу думку.
Шольц попереджає: «Ще один федеральний уряд, очолюваний ХДС/ХСС, коштуватиме Німеччині процвітання і робочих місць. Адже обіцянка консерваторів знизити податки так і залишилась не виконаною».
Також кандидат у канцлери, глава Партії зелених Анналена Бербок вважає, що в епоху Меркель, приміром, було надто мало зроблено у таких важливих сферах, як захист клімату та цифровізація життя.
Голова партії вільних демократів Крістіан Лінднер був лаконічним, коли сказав на адресу Меркель: «Спадкоємність, якої прагнуть консерватори, була б величезним ризиком для нашої країни, тому що вона не може залишатися такою, як є. І це — гірше, що може статися».
У свою чергу консерватори, очолювані Арміном Лашетом, в парламентській дискусії не пошкодували політичних шпильок для конкурентів, зокрема соціал-демократів. Мовляв, такий уряд знову залізе в борги, після чого знову підвищить податки...
Про опозиційну «Альтернативу для Німеччини» годі казати. Лідер парламентської групи АдН Аліса Вайдель вважає, що Німеччина сьогодні — «небезпечна та розділена», країна, процвітання якої прямує до занепаду». На думку Вайдель, з огляду на освіту та цифровізацію, ФРН пасе задніх, уряд, який іде, залишає нерозв’язаною проблему — міграційну кризу. Також Німеччина — єдина держава-хіппі, яка прагне втілити у життя божевільну ідею — здійснити «власний» енергетичний перехід.
Ще похмурішу картину змалювала Партія лівих. Лідер її парламентської групи Дітмар Барч сказав, що після 16 років перебування на посаді канцлера «Меркель залишає країну, котра перебуває у кризі, вона розділена у соціальному, культурному та політичному плані». Барч відкрито виступає за лівий альянс, за коаліцію, альтернативну тій, яка існує нині.
Така ситуація нині. Утім, експерти не стомлюються повторювати, що навіть за три тижні до виборів важко прогнозувати будь-який варіант, оскільки вибори можуть підкинути і неочікувані сюрпризи.
Берлін.
Фото: president.gol.ua
