Днями експерти з різних галузей оприлюднили рекомендації і назвали п’ять найголовніших проблем, за котрі має узятися нова влада, щойно вона отримає повноваження. Їх спектр надзвичайно широкий — від розв’язання кліматичних питань до реструктуризації боргів державного бюджету.

У зв’язку з цим на порядок денний негайно висувається одна з найбільш непопулярних, але надзвичайно важливих тем — кліматична політика. В цій сфері новий федеральний уряд має вжити заходів — і негайно. Адже урагани та повені в Німеччині — безпосередній доказ нестабільності клімату на планеті.

Також одне з центральних місць посідає розширення кількості відновлюваних джерел енергії. Німеччина в цьому мейнстримі має дуже амбітні цілі. Але чи вдасться досягти їх у кліматичній нейтральності?

За оцінками Федеральної асоціації управління енергетики та водними ресурсами, до 2030 року буде потрібно 1500 нових вітряних турбін на суші. Це дуже масштабне завдання, особливо якщо врахувати те, що процедури затвердження, як і досі, забирають багато часу. До того ж виникає потреба в дедалі більшій кількості територій для установлення ВЕС. Що складно зробити, оскільки нинішній уряд продемонстрував лише наміри стосовно цього, але не створив конкретного плану переходу на нові джерела енергії.

Водночас складу нового Кабінету доведеться шукати баланс між чистим повітрям і «напруженим» суспільством. На тлі цього кліматична політика змусить розв’язувати проблему рівноваги в питанні «клімат—забезпеченість». І як закрити старі електростанції, щоб це не спричинило соціальних потрясінь? ЄС пропонує створити кліматичний фонд для надання допомоги громадянам. А врегулювати вирівнювання на національному рівні має новий федеральний уряд. Що буде непросто зробити, як свідчать дискусії коаліції стосовно вартості викидів СО2.

Також експерти нагадують про те, що в будь-якому разі слід закривати борги бюджету. В коаліційній угоді нинішнього уряду прописане скорочення державного боргу до рівня нижче 60 відсотків від обсягу виробництва, що виконано. Але пандемія коронавірусу змусила не лише створити дефіцитний бюджет, а й зробити великі та довгострокові запозичення. І цю величезну фінансову діру доведеться у якийсь спосіб латати. Міністерство фінансів очікує, що борги бюджету, порівняно з реальним обсягом надходжень, сягнуть 75%.

Не менш важливою проблемою для Німеччини є брак кваліфікованих працівників у сфері догляду за людьми похилого віку та хворими. Приміром, за даними федерального агентства зайнятості, на кожні 12 тисяч 300 вакансій кваліфікованих працівників геріатричної допомоги — в чотири рази менше охочих працювати. Тобто йдеться про 3400 працюючих.

Цього року розпочата реформа, яка має сприяти підвищенню зарплати медперсоналу. Але поки немає гарантії, що рівень заробітної плати підвищуватиметься так швидко, як у цьому є потреба. Адже експерти стверджують, що реформа пробуксовує і не дає видимого ефекту.

І нарешті питання імміграції. Оскільки Німеччина — одна з найпопулярніших для іммігрантів країн Європи, то нинішній федеральний уряд мав намір реалізувати нову угоду в Брюсселі. Вона передбачає справедливіший розподіл приїжджих усередині ЄС. Але цей проект не спрацював. Кількість людей, котрі шукають захисту в ФРН, неухильно скорочується з 2017-го. Проте федеральне міністерство внутрішніх справ побоюється, що тенденція може змінитися уже невдовзі. Певну роль у цьому можуть відіграти події в Афганістані. 

З другого боку, пошук кваліфікованих кадрів з інших країн і трудова міграція фахівців вкрай необхідна Німеччині, населення якої скорочується.

Як саме ухвалюватимуться рішення щодо цих важливих проблем, покаже голосування за новий склад Бундестагу, після чого буде сформовано парламентську більшість і новий кабінет.

Берлін.