Цифрові технології стали невід’ємною частиною нашого щоденного життя, особливо в умовах карантину. Дистанційне навчання і робота, оплата товарів та послуг у глобальній мережі, спілкування з друзями й близькими — для усього цього сьогодні потрібен якісний і безпечний Інтернет. А ще цифрові технології у своїй роботі широко застосовують державні інституції, медичні заклади, електростанції, заводи. Тож нічого дивного, що кіберзлочинність стала одним з найбільших викликів у сучасному світі. Об’єктами нападів кібершахраїв стають і пересічні громадяни, і підприємства, і держави.
Минулого місяця у Європарламенті відбулися дебати з цього приводу, під час яких оголосили, що 80 відсотків європейських компаній мали під час своєї діяльності щонайменше один інцидент у сфері кібербезпеки. А ще в резолюції парламентарії закликали Євросоюз збільшити інвестиції у сферу цифрової безпеки.
Україна нині є постійним об’єктом для кібератак, більшість з яких ініційована Росією. Тож і для нашої країни ця проблема одна з найвагоміших. Як боротися з такими загрозами, обговорювали фахівці й науковці різного рівня під час конференції, організованої Службою безпеки України, Радою Національної безпеки і оборони України, Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, Національним координаційним центром кібербезпеки при РНБОУ та Українським інститутом підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси за підтримки Держкомтелерадіо. Учасники заходу обговорили низку актуальних питань, зокрема, щодо нормативно-правового та технічного регулювання створення національної системи кібербезпеки для протидії кіберзагрозам, а також ознайомили присутніх з практикою розслідування кіберінцидентів, особливостями збору цифрових доказів та розслідування кібератак з використанням програм-здирників.
У виступах викладено проблематику судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення протидії кіберзлочинності; оперативного супроводження виявлення кібератак та заходів протидії актам кібертероризму і кібершпигунства щодо об’єктів критичної інфраструктури. Промовці наводили приклади ефективної взаємодії державних та громадських інституцій у сфері кібербезпеки, науково-технічного забезпечення галузі, вдалого міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки тощо.
До речі, серед закордонних учасників були представники США, Євросоюзу, Польщі, Туреччини, Словаччини та Грузії.
Одна з вагомих тез, про які говорили фахівці зі сфери кібербезпеки, — необхідність підвищити комп’ютерну грамотність населення. Так, заступник директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем Олеся Данильченко розповіла, що її організація розробила навіть спеціальну комп’ютерну гру за допомогою якої можна навчитися, як вберегти свої кошти від шахраїв. Водночас важливим є і покращення законодавчого забезпечення цієї сфери, і роботи правоохоронців.
Як запевнив директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ Андрій Свінцицький (на знімку в центрі), за підсумками конференції буде опублікований збірник матеріалів.
Вл. інф.
Фото надано організаторами конференції.
