Президент України Володимир Зеленський, виступаючи у Глазго, закликав якнайшвидше перейти до виконання домовленостей, які будуть досягнуті на Конференції ООН з питань зміни клімату, і виконувати їх «швидко і без зволікань, спільно і без винятків». За його словами, зупинити процес глобального потепління можливо, лише змінивши глобальне мислення й пріоритети світової політики, коли та чи інша територія розглядається не лише як ринок збуту, а й як домівка для тисяч представників флори й фауни.

Глава держави нагадав, що влітку Міжурядова група експертів зі зміни клімату опублікувала 6-й звіт, у якому найкращі кліматологи дійшли парадоксального висновку: збільшення ефективності використання ресурсу збільшує, а не зменшує обсяг його споживання. «Парадокс, але виконання Паризької угоди під загрозою через виконання Паризької угоди», — зауважив Президент.

Він нагадав, що Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі, і за обсягом скорочення викидів посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.

«Наші цілі до 2030 року — скоротити викиди парникових газів на 65% (від рівня 1990-го. — Ред.). І не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності», — наголосив глава держави.

Володимир Зеленський заявив, що Україна підтримує низку ініціатив цієї конференції, зокрема Декларацію стосовно лісо- й землекористування. Також для нашої країни важливим є доступ до стабільного й довгострокового фінансування, зокрема в межах Зеленого кліматичного фонду.

Глава держави зауважив, що ні конвенція щодо стабілізації концентрації парникових газів, ані Кіотський протокол та Паризька угода не розв’язують проблеми, адже ці документи не встигають за викликами сьогодення.

«Урагани «Катріна» й «Сенді», вимирання Великого Бар’єрного рифу, землетруси на Гаїті та в Індійському океані, цунамі, повені, пожежі, засухи в усьому світі й навіть аномальні опади, що затопили Глазго за два дні до кліматичного саміту, не стають тривожними дзвіночками й не пришвидшують кожного з нас, — сказав Президент України. — Щоб подолати глобальне потепління, нам необхідне глобальне потепління у відносинах держав, де щороку тане довіра. Домовленості нічого не варті, якщо для когось це просто слова. І щодо екологічних угод, і тих, що не стосуються довкілля».

Володимир Зеленський також нагадав, що в 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які не були виконані, а планета отримала «дві екобомби в центрі Європи»: окуповані Крим і частина Донбасу. «Півострів Крим з унікальною флорою і фауною став військово-морською базою Російської Федерації. А на частині Донбасу — затоплення шахт, деградація ґрунтів, брак питної води. І все це зараз. Це спільна загроза для всього світу. В наш час лихо, хоч би де воно сталося, стосується всіх», — зазначив Президент.

На відкритті саміту з вітальним словом до учасників конференції також звернулися Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. У кліматичній конференції беруть участь Президент США Джо Байден, Президент Франції Емманюель Макрон, в. о. Канцлера Німеччини Анґела Меркель. Загалом очікується участь майже 120 світових лідерів.

З деякими з них на полях саміту Володимир Зеленський мав двосторонні зустрічі. Зокрема, з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо (на знімку). Президент відзначив незмінну підтримку Канадою суверенітету й територіальної цілісності України та поінформував про поточну безпекову ситуацію на Донбасі й перебіг переговорів для досягнення миру.

Також Володимир Зеленський провів переговори з Прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. «Наші країни останнім часом продемонстрували яскравий приклад успішної співпраці під час боротьби з пожежами в Греції. Україна завжди готова прийти на допомогу партнерам», — наголосив глава нашої держави, подякувавши Греції за участь в установчому саміті Кримської платформи.

Відбулися і короткі зустрічі Володимира Зеленського з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентами США — Джо Байденом, Литви — Гітанасом Наусєдою, Латвії — Егілсом Левітсом, Європейської ради — Шарлем Мішелем, Єгипту — Абделем Фаттахом Ас-Сісі, Північної Македонії — Стево Пендаровським, Фінляндії — Саулі Нііністьо, Республіки Кіпр — Нікосом Анастасіадісом та Республіки Конго — Дені Сассу-Нгессо.

Фото з сайту president.gov.ua