Засідання було скликане на вимогу Франції, Естонії та Ірландії, ініціатором виступила польська дипломатія. Утім, марно сподіватися на консолідовану позицію членів Радбезу, оскільки одним із його постійних членів є «патрон білоруського
режиму» — Росія.

Напередодні прес-секретар генсека ООН заявив, що Антоніу Гутерріш «із занепокоєнням стежить за ситуацією на кордоні Білорусі з Польщею», зробивши наголос на необхідності «гуманітарного трактування мігрантів і біженців згідно з міжнародним правом». Ця заява йшла в унісон із оцінкою верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет, яка закликала «задіяні держави до негайних кроків з метою деескалації та розв’язання цієї неприпустимої ситуації».

У Європарламенті відбулися позачергові дебати на тему: «Ескалація гуманітарної кризи на євросоюзівсько-білоруському кордоні, зокрема в Польщі». В ході дискусії верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель підкреслив, зокрема, що «білоруська влада використовує людей інструментально для досягнення політичних цілей». Голова фракції Європейської народної партії Манфред Вебер наголосив:

«Якщо немає іншої можливості захисту кордонів, то інвестиції у фізичні бар’єри також мають бути можливими».

Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка в рамках візиту до США обговорила питання кризи на польсько-білоруському кордоні з главою Білого дому Джо Байденом, заявила: Брюссель і Вашингтон розуміють, що це не гуманітарна криза, а спроба дестабілізувати ситуацію в країнах ЄС. При цьому вона підкреслила, що нинішня ситуація стосується не лише країн — сусідів Білорусі, «це не двостороння проблема між Литвою, Латвією, Польщею та Білоруссю, а виклик для всього ЄС» через «спробу тоталітарного режиму дестабілізувати своїх демократичних сусідів». Голова ЄК закликала Лукашенка уможливити доступ до мігрантів гуманітарним агентствам ООН та анонсувала визначення наступного тижня нових санкцій проти Білорусі, які будуть спрямовані не лише проти людей, пов’язаних із режимом в Мінську, а й підприємств. ЄС планує, зокрема, запровадити санкції проти авіаперевізників, які сприяють «контрабанді людей».

Ілюстрацією зміни риторики керівництва ЄС, яке оцінює ситуацію фактично в унісон з Варшавою, став також позачерговий візит до столиці Польщі президента Ради ЄС Шарля Мішеля. Ситуацію, що склалась на кордоні, він назвав «жорсткою, несподіваною та недостойною гібридною атакою» на яку слід «відповідати рішуче та одностайно», керуючись при цьому базовими європейськими цінностями.

На спільній із Ш. Мішелем прес-конференції за підсумками переговорів, польський прем’єр Матеуш Моравецький охарактеризував ситуацію на польсько-білоруському кордоні не як міграційну, «як це може видаватися здалека», а як кризу, мета якої — дестабілізація ситуації в ЄС. При цьому він наголосив, що ситуація може погіршуватися через «застосування Лукашенком та його покровителями нових методів провокацій», а змусити білоруський режим відмовитися від цієї практики можна лише шляхом запровадження відповідного механізму санкцій.

У понеділок, 15 листопада, питання п’ятого пакета санкцій щодо режиму Лукашенка буде розглянуто на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС.