На засіданні Ради Безпеки ООН її члени, як і прогнозувалося, за винятком Росії, засудили дії режиму Олександра Лукашенка за розпалювання кризи на кордоні з Польщею та «прирікання на небезпеку, керуючись політичними мотивами, життя згромаджених на кордоні мігрантів». У резолюції стверджується, що метою офіційного Мінська є «дестабілізація сусідніх країн» та «відвернення уваги від власного порушення прав людини, що трапляється дедалі частіше». Лише представник Росії не погодився з ухваленим текстом документа, закинувши його авторам «схильність до мазохізму», бо, мовляв, порушена тема «є цілковитим соромом для ЄС», бо «Захід відповідає за ситуацію в країнах, де хотів ввести демократію, результатом якої стала чергова хвиля біженців».

Міграційне питання стало центральним також на засіданні Постійної ради ОБСЄ, де дії Мінська оцінили, зокрема, як «гібридну атаку», що становить загрозу для спільної безпеки. В ході дебатів позицію, що зводилася до підтримки Польщі, підтримали, окрім країн — членів ЄС, також Україна, Велика Британія, США, Норвегія, Швейцарія, Канада та Туреччина.

Остання, до речі, після заяв Варшави про участь турецьких авіаліній у перекиданні мігрантів до Білорусі, виступила на свій захист. У комюніке МЗС Туреччини підкреслюється, що Анкара не є «стороною у цій справі» та повністю підтримує своїх союзників — Польщу, Латвію та Литву, а «нападки на турецькі авіалінії» названо «цілеспрямованими принагідними атаками». Мало того Turkish Airlines оголосили, що з 12 листопада не прийматимуть на борти своїх літаків, що летять до Мінська, громадян Іраку, Сирії та Ємену, за винятком людей з дипломатичними паспортами. До речі, очевидно, побоюючись чергових санкцій, білоруський авіаперевізник «Белавіа» теж оголосив, що «не прийматиме на свої рейси з Туреччини єменців, сирійців та іракців».

Водночас, за повідомленням Польського радіо, Єврокомісія пропонує виділити в бюджеті ЄС на 2022 рік 25 мільйонів євро на охорону кордону з Білоруссю. Проте Варшава декларує готовність будівництва захисної інфраструктури на своїх східних кордонах навіть без допомоги Брюсселя. Твердою підставою для уряду є звичайна статистика: від початку «міграційної кризи» (серпень 2021 р.) на польсько-білоруському кордоні

Прикордонна служба Польщі зареєструвала 33,2 тис. спроб нелегального переходу польського кордону, тоді як за 2020 рік таких спроб було всього 88. Не зменшується кількість провокацій, режисованих білоруськими службами, зокрема, використання лазерів для осліплення польських силовиків, підкидання муляжів бомб, залякувань охоронців польського кордону застосуванням зброї, відтискання мігрантів на польські захисні огорожі з колючого дроту.

При цьому О. Лукашенко звернувся до Путіна «з проханням» надіслати російських військових на кордон Білорусі з Польщею, мотивуючи це спробами передачі з польської території іноземцям, що знаходяться в прикордонній смузі на території Білорусі, зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів. Лукашенко звинуватив у «прагненні організації провокацій» Варшаву, яка, мовляв, «безпардонно, без попередження» відправила на кордон з РБ 15 тисяч військових. Черговим елементом дезінформаційної кампанії Мінська, спрямованим на обґрунтування узгодженої з Кремлем політичної гри, є заяви про те, що «білоруська влада пропонувала мігрантам відійти від кордону, але вони відмовляються це зробити».

Тим часом в соціальних медіа починають «розкручувати новий тренд» — публікують карти, якими «підказують» мігрантам, щоб ті, аби пробратися до Німеччини, замість «польського маршруту», обирали шлях на Захід, що веде через територію України, а далі в Словаччину і Чехію.

На знімку: такий вигляд нині має з польського боку охорона кордону на межі з Білоруссю.

Фото зі сторінки у Твіттері Міноборони РП.