Фото: DW

Глави МЗС Німеччини та Франції у спільній заяві після зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у Брюсселі підтвердили, що Росію чекають серйозні наслідки в разі нової спроби підриву територіальної цілісності України.

«На тлі поновлення занепокоєння з приводу переміщення російських військ і техніки поблизу України ми закликаємо Росію зайняти стриману позицію і надати прозору інформацію про свої військові дії. Будь-яка нова спроба підірвати територіальну цілісність України матиме серйозні наслідки», — йдеться у заяві Гайко Мааса та Жан-Іва Ле Дріана.

Вони також закликали Україну зберігати стриманість, нагадавши, що навесні 2021 року наша країна вже зробила значний внесок у деескалацію ситуації, незважаючи на агресивну риторику Росії та відмову надати прозору інформацію відповідно до своїх міжнародних зобов’язань.

Також Гайко Маас та Жан-Ів Ле Дріан висловили жаль з приводу того, що Росія неодноразово відмовлялася зустрітися на рівні міністрів закордонних справ у Нормандському форматі. «Ще раз висловлюємо нашу готовність зустрічатися та взаємодіяти конструктивно та предметно. Ми повторно закликаємо Росію зробити те саме для досягнення міцного миру на Донбасі», — наголосили глави дипломатії Франції та Німеччини.

Дмитро Кулеба запевнив, що Україна віддана пошуку політичного і дипломатичного вирішення російсько-українського збройного конфлікту. «Ми погодилися, що Нормандський формат на рівні міністрів закордонних справ має бути збережений, і ми продовжуємо працювати над проведенням повноцінної чотиристоронньої зустрічі», — зазначив Дмитро Кулеба. Як інформує українське МЗС, «сторони підкреслили, що домовленості лідерів Нормандського формату та пакета Мінських домовленостей залишаються найкращою основою для врегулювання».

Ще одним важливим елементом візиту міністра закордонних справ України до Брюсселю стала підготовка до саміту «Східного партнерства», який заплановано на 15 грудня.

Нагадаємо: «Східне партнерство» — це зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка об’єднує ЄС і п’ять східноєвропейських сусідів: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Раніше до ініціативи входила й Білорусь, але Олександр Лукашенко оголосив про вихід країни з цього проекту. «Східне партнерство» було засноване в травні 2009 року. В 2017-му п’ятий саміт партнерства схвалив «20 досягнень до 2020 року». З огляду на завершення терміну дії цього пакета досягнень у грудні 2020-го ЄС, його держави-члени та східні партнери розпочали підготовку «нової генерації завдань».

Утім, сьогодні стало очевидним, що країни, об’єднані цим проектом, мають надто різне бачення своїх євроінтеграційних завдань. Так, Україна, Грузія і Молдова вже уклали Угоди про асоціацію з ЄС. Натомість Азербайджан та Вірменія не мають на меті таких тісних відносин із західними партнерами. А Білорусь взагалі обірвала будь-яке співробітництво з Брюсселем. Логічно, що Україна, Молдова та Грузія створили в рамках партнерства «Асоційоване тріо» і прагнуть тісніших взаємин з ЄС.

У понеділок увечері у Брюсселі відбулася зустріч глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля, комісара ЄС з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї з міністрами закордонних справ держав — членів ЄС, а також Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України.

У рамках цих переговорів Дмитро Кулеба нагадав, що «країни «Асоційованого тріо» досягли прогресу в синхронізації свого законодавства і ЄС, внутрішніх перетвореннях та економічній інтеграції. «Успіх «Асоційованого тріо» є рушійною силою подальших змін на краще в регіоні», — підкреслив міністр.

Дмитро Кулеба нагадав, що «Асоційоване тріо» засноване на спільному прагненні України, Грузії та Молдови отримати європейську перспективу та стати членами ЄС у майбутньому. Також він закликав ЄС та його держави-члени не розглядати відносини з Україною та іншими країнами «Східного партнерства» крізь призму відносин з РФ.

Міністр особливо відзначив важливість Економічного та інвестиційного плану ЄС для економічного розвитку України і відновлення всього регіону після пандемії. За його словами, амбітний план інвестицій ЄС на понад 2,3 млрд євро для розвитку економіки України — це дуже вчасна ініціатива, яка дозволить створити нові робочі місця та економічні можливості, підтримати малий та середній бізнес, модернізувати інфраструктуру та подолати негативні економічні наслідки пандемії COVID-19.