Саме так описує ситуацію американське видання The New York Times.
Попри розмову протягом двох годин ані Кремль, ані Білий дім не повідомили про суттєве зрушення у порушених питаннях. Байден продовжує залякувати опонента санкціями, які західний світ не наважився запровадити ще 2014 року. Путін натомість непохитно дотримується своєї позиції стосовно розширення НАТО на схід і переконує, що саме поглиблене партнерство України та НАТО є причиною нарощування російських військ на кордоні. Й що Кремль не розпочинав агресивного наступу, а лише відповідав на потенційну загрозу.
До речі, в електронній версії видання протягом 6—8 грудня про ситуацію на кордоні з Україною та перемовини Байдена та Путіна згадували щонайменше вісім разів. Така кількість інформації щодо російсько-української війни є нетипово великою для The New York Times. Подія справді сколихнула американський новинний простір. Її розібрали на молекули і кожен аспект проаналізували окремо.
«Росія може спровокувати найбільший конфлікт з часів Другої світової війни, якщо вторгнеться в Україну», — гучно висловився очільник Збройних сил Великобританії Тоні Радакін. Це викликало неабиякий інформаційний потік у британській газеті The Times. 7 і 8 грудня вони згадали про розмову Путіна і Байдена аж… 12 разів.
Окремо описали й тему «Північного потоку-2». Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван назвав газопровід «важелем впливу» на Росію для Заходу. Саме перекриття російського газу до Європи може стати найбільшим санкційним заходом у разі початку агресивних дій Москви.
Через ці події новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц одразу потрапив під американський тиск. Лідер США наполегливо дає зрозуміти, що в разі вторгнення вкрай необхідно перекрити «потік».
Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія та США спільно висловлюють свою повагу до суверенітету України, повідомила агенція Deutshe Welle.
«Лідери закликали Росію до деескалації напруженості й підтвердили свою підтримку територіальної цілісності України», — сказав речник прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Саме на співдружність і підтримку країн робить наголос Deutshe Welle.
Міжнародна журналістика яскраво висвітлює світове занепокоєння військовими зрушеннями на російсько-українському кордоні. Дії Російської Федерації неможливо спрогнозувати достеменно, хоч би як найкращі аналітики намагалися це зробити. Полярність ситуації викликає нервозність цілого світу.
