На знімку: посол України в ФРН Андрій Мельник під час слухань у Бундестазі.

Це викликає дедалі більше занепокоєння у політикумі і Європи, і США, а чимало експертів починають говорити навіть про початок бойових дій між двома країнами. Тож найбільша опозиційна фракція у німецькому парламенті - блоку Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) - уже наступного дня після початку роботи нового уряду та вступу на посаду канцлера Олафа Шольца поставила вимогу перед кабінетом оприлюднити його офіційну позицію стосовно цього питання. Адже не тільки політики, а й суспільство бажає знати: який буде підхід Берліна до «українського питання»?

Німецькі парламентарії на початку слухань наголосили: 94 тисячі російських військових біля кордонів України, котра має намір стати членом НАТО - для Росії «червона лінія»? І чи насправді шеф Кремля готовий напасти на Україну, чи готовий Володимир Путін ризикнути перед відповідною реакцією Заходу?

Під час дискусії в актуальній годині депутати від усіх фракцій, представлених у Бундестазі, обговорювали також ситуацію, що склалася з виконанням Мінських угод, які заморожені, переговорами у Нормандському форматі, можливість поновлення роботи Ради НАТО - Росія. Учасники слухань висловилися за дипломатичне розв'язання проблем.

Оскільки дискусія була ініційована консерваторами, то вони й задали доволі жорсткий тон у розмові. «Ми маємо надіслати Путіну сигнал про єдність із західними партнерами», - заявив представник ХДС Йоган Давід Вадефуль, маючи на увазі позицію США стосовно українського питання. Він звинуватив Росію, котра анексувала Крим, у неодноразовому порушенні цілісності та суверенітету України. Вадефуль також поклав на Кремль відповідальність за збройний конфлікт на Донбасі. Тож консерватори вимагають від нового уряду сприяти розв'язанню кризи навколо України та пригрозили Москві новими санкціями.

На переконання соціал-демократа Нільса Шмідта, новий німецький уряд несе особливу відповідальність за виконання Мінських угод. Тому має наполягати на якомога швидшій зустрічі політиків у Нормандському форматі - єдиних можливих рамках з довгострокового розв'язання проблем на сході України. Адже йдеться про порушення не лише прав людини в цьому регіоні, а й європейського мирного порядку. А в разі нової агресії у напрямку України проти Росії мають бути застосовані нові санкції.

Александр Граф Ламбсдорф, представник фракції Вільної демократичної партії, під час слухань наголосив, що деескалацію ситуації в регіоні слід намагатися здійснювати з допомогою дипломатії. Так, зазначив він, Росія використовує військову силу як інструмент, і ми маємо на цей виклик відповісти. При цьому надзвичайно важливо, щоб спільна політика НАТО і європейських партнерів була узгодженою.

Дещо терпимішими в дискусії були представники опозиційної «Альтернативи для Німеччини» (АдН) та Партії лівих, які закликали утриматися від ескалації конфлікту, а подбати про забезпечення нейтралітету України та будувати політику, яка ґрунтується на діалозі й враховує інтереси всіх зацікавлених сторін, і Росії також.

Приміром, Александр Гауланд від АдН застеріг учасників дискусії від однобічних обвинувачень Росії, котра й досі не оговталася від того, що кордони колишніх її територій «відсунулися». До того ж аргумент, що країни можуть вільно вступати до НАТО - цілком правовий, але він може бути й політично неправильний. Безпека та суверенітет України можуть бути визнані та підтримані її сусідом Росією. Що буде краще, ніж давати Україні зброю чи прийняти її до НАТО.

Проте таку позицію не сприйняли представники Партії зелених. У цьому питанні вони безкомпромісні: Росія заплатить високу політичну та економічну ціну, якщо зробить будь-які мілітаристські кроки проти Києва. А представник «зелених» Юрген Тріттін заперечив: це не НАТО привела в бойову готовність майже 100 тисяч військових біля кордонів України, а Росія. І такі її дії не збігаються з положеннями про безпеку та співробітництво у Європі, під якими є підпис і РФ. А хто нехтує підписаним у цьому документі порядком на континенті, той ставить під сумнів усі політичні та економічні зв'язки з Росією, зазначив Тріттін.

Також лідер «зелених» міністр закордонних справ Анналена Бербок, котра в цей час саме здійснювала візит до Парижа, заявила про необхідність узгодження загальноєвропейської позиції у відносинах з «ворогуючими сусідами».

Щоправда, деякі учасники дискусії вважають, що запроваджувати нові санкції проти Росії для Німеччини - «убивчий шлях», оскільки такий підхід призведе лише до поглиблення конфронтації між Москвою і Берліном.

Тим часом щойно обраний канцлер Олаф Шольц поки жодних превентивних санкцій Росії не обіцяє. Коментуючи ситуацію навколо України у своєму першому інтерв'ю телеканалу Welt, глава кабінету обмежився закликом до всіх сторін дотримуватися принципу непорушності кордонів. Утім, в іншому разі, пообіцяв він, наслідки не забаряться. «У нас зрозуміла позиція. Ми хочемо, щоб усі дотримувалися принципу непорушності кордонів», - сказав Шольц. Він також зазначив, що в ситуації з Україною ми всі маємо працювати над тим, щоб справа не дійшла до конфронтації. «Непорушність кордонів - це принцип, котрого мають дотримуватися всі, бо він підвищує нашу спільну безпеку. Це прогрес, якого маємо досягти між державами, а також у Європі - силу дає право, а не потужність. Тому важливо, щоб ми всіма силами, своєю єдністю в НАТО, приміром, і в Європейському Союзі демонстрували, що цей принцип у майбутньому повинні поважати всі», - заявив Шольц.

Канцлер Німеччини також наголосив на важливості зусиль щодо недопущення загострення ситуації на Донбасі, уточнивши, що територіальна цілісність держав є пріоритетом.

Днями агенція Bloomberg повідомила, що США очікуватимуть від нового уряду ФРН відмови від газопроводу «Північний потік-2» у разі вторгнення Росії в Україну. Чимало німецьких політиків уже підтримали такий крок. Натомість Олаф Шольц щодо цього висловився обережно, не прив'язуючи долю транзиту до відносин РФ з Україною: «Тут ідеться про вже впорядковану процедуру (запуск «ПП» у ФРН. - Авт.), котрий обережно просувається... Чимало рішень, завдяки яким газопровід був побудований, були прийняті раніше», - пояснив Шольц.

«Українське питання», котре обговорювалося у Бундестазі цього разу, й надалі залишатиметься темою для німецького політикуму, незалежно від того, які політичні сили її порушуватимуть - коаліційні чи опозиційні.

Берлін.

Фото зі сторінки посла України в ФРН Андрія Мельника у Твіттері.