Це означає, що час створювати новорічну атмосферу удома й на вулицях міст і сіл. Одним із символів різдвяної магії у західному світі й Україні є пряниковий будиночок, який печуть зі спеціального тіста і прикрашають цукерками та ласощами.
А в польському Вроцлаві в дитячому музеї мініатюр «Колейково» («Залізниця») пішли далі й створили ціле пряникове місто (на знімку)! Працівники музею пишаються тим, що на «будівництво» пішло 1,2 тонни пряникового тіста, 98 кілограмів меду, 34 кілограми прянощів до печива, 27 кілограмів шоколаду й незлічена кількість цукрових посипок й солодких прикрас. Для глазурі місцеві кондитери використали 305 яєць, 143 лимони та 28 кілограмів цукрової пудри! З них постали не лише будиночки, а й вокзал, тротуари, млини, міська площа, святкова ялинка й навіть пряниковий потяг! Усю цю красу дітлахи зможуть оглядати до Нового року, бо в приміщенні, в якому експонується солодке містечко, спеціально понизили температуру. Тож пряники не зіпсуються.
Можна сказати, що для українців пряниковий будиночок — відносно нова різдвяна прикраса, хоча насправді її історія значно глибша. Перші їстівні будиночки прикрашали помешкання давніх римлян. Вони вважали, що там живуть боги. Через те, що печиво в ті часи зберігалося недовго, за день-два такий будиночок під час сімейної трапези з’їдали, й у такий спосіб долучалися до божественного. З приходом християнства ця традиція зникла, й відновилася лише 1812 року, коли в Німеччині була надрукована казка «Гензель і Гретель». Вона набула шаленої популярності, й відтоді пряникові будиночки почали пекти напередодні Різдва. Згодом цими виробами прикрашали не лише домівки, а й міські ярмарки й вулиці.
З Німеччини ця традиція перекочувала в усі європейські країни, й тепер пряниковий будиночок — один із символів різдвяних свят, так само, як ялинка та колядки.
Фото автора.
