А відтак і фахівці, і ЗМІ висловлюють щодо цього не тільки різні, але й полярні думки.

Днями глава МЗС ФРН Анналена Бербок від Партії зелених знову поставила під сумнів доцільність цього транзиту не лише для Німеччини, а й для Європи загалом. В інтерв’ю агенції dpa вона заявила, що «Північний потік-2» відіграє велику «геостратегічну роль». А також виходить за межі суто економічного та комерційного проекту, на чому наполягали канцлер і глава кабінету соціал-демократ Олаф Шольц, а до нього — Ангела Меркель. До того ж німецькі соціал-демократи, які раніше були партнерами правлячої партії — Християнсько-демократичного союзу в коаліції, а в новому уряді очолили її, закликали не політизувати і проект, і процес його сертифікації.

Щоправда, Бербок зазначила, що й попередній уряд у зв’язку з транзитом наголошував на питаннях безпеки. Вона послалася на угоду між німецьким кабінетом і США щодо «Північного потоку-2», у якій указувалося на неприпустимість «використання енергетики як зброї». За словами Бербок, ці положення «продовжують діяти».

Водночас Олаф Шольц вважає транзит економічним проектом. А також що уряд Німеччини в цьому питанні діятиме спільно, передав думку канцлера заступник офіційного представника уряду Вольфганг Бюхнер. Він зазначив, що у випадку «Північного потоку-2» ідеться про економічний проект, який завершений, але бракує деяких аспектів, перевірки дотримання європейського права про анбандлінг. Цим нині займається Федеральне мережеве агентство — рутинний адміністративний процес, який буде завершений відповідно до законодавства. І він не має політичної складової, заявив Бюхнер.

Днями Олаф Шольц у Брюсселі, говорячи про сертифікацію у Німеччині газопроводу «Північний потік-2», заявив, що мова йде про адміністративно-правове питання, яке ведеться відповідно до права, й що на нього не чиниться політичний вплив.

Натомість майбутній глава Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген переконаний, що до «Північного потоку-2» мають бути застосовані західні санкції — у разі дестабілізації ситуації в Україні. «Німеччина, Європа та США повинні зайняти спільну чітку позицію проти Росії, як це було після останнього російського вторгнення (мається на увазі анексія Криму), — заявив Хойсген в інтерв’ю медіагрупі RND. Він також зазначив, що м’яка реакція західної спільноти на дії Росії стосовно України могла б інтерпретуватися Москвою «як слабкість» і «лише стимулювала б прагнення до експансії».

На тлі цих висловлювань чимало німецьких ЗМІ, повідомляючи про можливу зупинку «Північного потоку-2», пишуть про відключення електроенергії через недостатній обсяг поставок газу з Росії. Зокрема, економічне видання Handelsblatt, аналізуючи ситуацію, вважає, що Берлін нині потребує у більшій кількості імпорту блакитного палива, у тому числі й з Росії. Якщо цього не станеться, то ФРН не в змозі буде реалізувати енергетичний перехід до відмови від ядерної енергетики і припинення виробництва електроенергії на вугіллі.

ФРН зможе уникнути виключень електро-енергії, пише Handelsblatt, лише в разі, якщо нові газові електростанції будуть побудовані у великих масштабах — і вони працюватимуть, навіть коли не дутимуть вітри чи не світитиме сонце. Видання дійшло висновку, що в разі блокування транзиту Москва шукатиме ринки збуту в Азії, що невигідно для ФРН. «Тому Берлін має зробити все можливе, щоб спори стосовно «Північного потоку-2» не загострювалися», — наголошує Handelsblatt.

«Північний потік-2» добудували у вересні, але його запуск довелося відкласти через відсутність рішення з боку німецького регулятора про сертифікацію компанії Nord Stream 2 AG як незалежного оператора. Нині проводиться процедура схвалення регулятором — Федеральним мережевим агентством Німеччини. Цей процес триватиме кілька місяців.

Берлін.