Не в останню чергу й тому, що генеральний секретар правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Кевін Кюнерт дав інтерв’ю щодо цього агентству Reuters. Він, зокрема, заявив, що транзит відповідає інтересам німців і не пов’язаний з політикою.

Будівництво транзиту, що прямує із Росії до ФРН через Балтійське море, завершене 10 вересня 2021-го. Низка держав виступає проти реалізації проекту, вважаючи, що він стане важелем тиску Москви на Європу. На це Кюнерт відповів, що газопровід «був запланований і просувався упродовж тривалого часу, а численні перестороги було зважено й узято до уваги».

Політик також зазначив, що газопровід уже майже під’єднаний до мережі, та нагадав, що запуску в експлуатацію перешкоджає лише відсутність юридичних дозволів. Він також послався на дані соціологічних опитувань, котрі свідчать про підтримку газової магістралі більшістю німців. Ідеться про оприлюднений днями телеканалом ARD аналіз інституту Infratest dimap, котрий здійснив соціологічне опитування щодо «Північного потоку-2». 60% респондентів виступають за його експлуатацію, незважаючи на те, що транзит є об’єктом критики з боку США та деяких східноєвропейських країн.

За словами генсека СДПН, запуск цього транзиту не означатиме «заяви про російську політику» з боку офіційного Берліна. На його думку, «дипломатичний інструментарій» Німеччини дає більше можливостей, ніж блокування газопроводу.

А що ж політики — також члени правлячої коаліції, котрі впродовж минулорічної виборчої кампанії були рішуче налаштовані проти запуску «Північного потоку-2», зокрема Партія зелених? Передусім глава МЗС ФРН Анналена Бербок, яка недавно заявляла про те, що газогін відіграє велику гео-стратегічну роль. А також, що, на її думку, він більш, ніж приватний економічний проект.

Канцлер Олаф Шольц охарактеризував нинішній процес сертифікації «Північного потоку-2» як такий, що відбувається «цілком без політики». На що негайно відреагували політологи та експерти, які дійшли висновку, що в уряді вже спостерігаються розбіжності в думках стосовно транзиту.

Також депутат Бундестагу від ХДС/ХСС Юрген Хардт в інтерв’ю виданню WAZ, яке входить у медіагрупу Funke, заявив, що вже за кілька тижнів після роботи кабінету через «Північний потік-2» у внутрішній політиці та політиці безпеки світлофорної коаліції «почали з’являтися тріщини». Що це так, підтвердив представник партії «Союз-90/Зелені» Омід Нуріпур, котрий претендує на роль глави цієї політичної сили. В інтерв’ю часопису Spiegel він заявив, що Німеччина не зможе обійтися без російського газу. Тому він і його однопартійці не чинитимуть перешкод ліцензуванню оператора проекту Nord Stream-2.

Політик зазначив, що залежність від Росії не влаштовує німців. Але поки що без російського газу покрити енергетичні потреби країни неможливо. До того ж досі партнерство в цій сфері було надійне. І лише впродовж останніх кількох місяців поставки почали затримуватися, а економічні відносини — політизуватися. Нуріпур також зауважив, що рішення щодо будівництва газотранспортної системи ухвалювали не «зелені», й змінити те, що сталося 16 років тому, вони не в змозі. Тому «Північний потік-2» простіше запустити, ніж перекрити…

Тим часом газопровід проходить процедуру схвалення регулятором — Федеральним мережевим агентством Німеччини. 16 листопада цей процес був призупинений у зв’язку з тим, що регулятор вважає за потрібне створити для проекту дочірнє підприємство в ФРН. Та подати нову заявку на сертифікацію як оператора вже від нього самого, що вимагає європейське законодавство. Після того як заявку буде подано і прийнято, регулятор відновить процес і винесе рішення, потім свою думку висловить Єврокомісія. Фахівці вважають, що цей процес може тривати кілька місяців.

Берлін.