Поштовхом до цього став певною мірою візит до Польщі Президента України Володимира Зеленського, але ще більше — результати минулотижневого європейського турне держсекретаря США Ентоні Блінкена, зокрема його женевських переговорів з російським візаві Сергієм Лавровим, як теж «дивна» поведінка офіційного Берліна.
Особливе місце в коментарях польських політиків посіла позиція Німеччини, яку представники більшості політичних сил оцінюють критично. Коментарів у різних телевізійних програмах та публікаціях з’являється багато.
Наведемо кілька за однією із публіцистичних програм в ефірі суспільного телебачення, що відображають загальні тенденції.
«Німці реалізовують свою політику, що певною мірою може бути зрозумілою з точки зору їхніх інтересів. Хоча вона не збігається ані з інтересами ЄС, ані миру у світі», — наголосив депутат правлячої партії Право і справедливість (ПіС) Марек Суський.
Представник «Солідарної Польщі» (що у коаліції з ПіС) Януш Ковальський висловився ще гостріше, заявивши, що в час, коли Європі загрожує війна, Німеччина виявляється троянським конем Путіна в НАТО, «нахабно пропонуючи відправити до Києва польовий госпіталь, а командувач ВМС ставить під сумнів приналежність Криму до України».
В той час коли представники опозиційних сил, зокрема Громадянської платформи, намагаються шукати «раціонального пояснення» поведінки Берліна, політики парламентсько-урядової більшості заявляють про те, що Польща повинна наслідувати США та Нідерланди й посилити військове співробітництво з Україною шляхом надання їй зброї. «До війни готуються до її вибуху, а не коли вона почнеться», — підкреслюють вони, наголошуючи, що напад на Україну становитиме також загрозу для Польщі.
Варто представити й загрози, які, на думку польських експертів, принесе Польщі російсько-український збройний конфлікт. Найбільшу стурбованість висловлюють кілька десятків тисяч фірм з польським капіталом, які інвестували в Україну майже мільярд доларів, а останніми днями бомбардують питаннями Польсько-українську економічну палату (ПУЕП), пам’ятаючи про втрати тих, хто мав інвестиції в анексованому Криму, говорить її президент Яцек Пєхота.
Російське вторгнення спричинило б зниження польсько-українського товарообміну, який за останні десять місяців 2021 року зріс на 44 % — до 10,4 млрд доларів в масштабах року. Негативний вплив відчули б: польська металургійна галузь через падіння імпорту з України; хімічна та електромеханічна промисловість, які експортують на український ринок; агропродовольчі фірми, які експортують в Україну та імпортують з неї.
Кризові сценарії передбачають також масовий наплив біженців з України, що вимагало б від Варшави низки заходів, зокрема зміцнення кордону та створення тимчасових таборів. Експерти попереджають також про вплив російсько-українського збройного конфлікту на енергетичну складову економічних відносин Польщі з РФ у контексті санкцій Заходу та відповіді на них Кремля, адже
75 % польського імпорту вугілля, 65 % — нафти та 55 % — газу становлять російські енергоносії.
