Клео де Мерод (1901 р.).
У жовтні 1903 року всесвітньо відома французька танцівниця Клео де Мерод приватно відвідала палац Марка Емануеля Малинського у селі Зірне, що за 67 кілометрів від Рівного, де вона вперше виступила перед представниками польської аристократії.
Як відомо, у 1896 році, вперше в історії світу, було присуджено титул королеви краси. Серед 130 претенденток читачі паризького журналу «L’Illustration» обрали балерину Клео де Мерод гідною цього звання.
Спадкоємець роду Малинських, який навіть після Ризького договору, коли втратив частину своїх земель, входив у десятку найбагатших людей тогочасної Польщі, був дуже вимогливим до жінок і до кінця життя так і не створив сім’ї. Як і його дядько, Ян Малинський, він не залишив нащадків.
Величезний спадок від дядька (журналісти писали про суму 2,5 млн рублів), а потім і від батька давав Малинському змогу вести великосвітський спосіб життя, яке він на той час присвячував спорту та жінкам. Перед ним радо відкривалися двері паризьких салонів, а відомим висловом денді були слова, що він може купити все, незалежно від обставин, що тільки має свою ціну.
Однак історія замовчує, чи насправді Малинський заклався з приятелями і виграв парі, чи справді, як подейкували, той виступ коштував 100 тисяч рублів в золоті, а також ще 20 тисяч балерина отримала як винагороду за те, що так швидко погодилась на приїзд.
Можливо, то була частина плану Малинського зі зближення з паризькою зіркою-танцівницею та подальшими кроками щодо освідчення Клео де Мерод. Адже у березні 1903 року в Парижі він доклав зусиль, щоб бути представленим красуні. Їх знайомство відбулося під час перегляду опери «Вертер», де чоловічу роль зіграла ексцентрична Сара Бернар. За своє місце в залі Малинський заплатив 600 франків - надзвичайно високу ціну на той час навіть для Ротшильда.
Того ж 1903 року журналісти Європи та Америки писали про заплановане весілля волинського аристократа та танцівниці, але до шлюбу все-таки не дійшло. Балерина навіть не згадала Марка Емануеля Малинського в своїх мемуарах «Le Ballet de ma Vie».
Варто зауважити, що є ще інше прочитання любовних ліній, пов’язаних з ім’ям французької балерини. Так, про стосунки красуні з бельгійським королем Леопольдом ІІ є мало досліджена, але озвучена сучасним польським істориком Ришардом Мозголем версія, пов’язана зі шпигунством та використанням популярності танцівниці, ім’я якої стало іграшкою в руках іноземних спецслужб.
Водночас про любовну історію з балериною, як і про все життя уродженця Рівненщини, знаного мандрівника, одного з перших у світі пілотів та основоположника консервативної течії в Європі, автора публіцистичних праць Марка Емануеля Малинського можна знімати кіно.
Рівне.
Фото з відкритих джерел.
