Зараз триває візит до Києва прем’єра Великої Британії Бориса Джонсона та канцлера Австрії Карла Негаммера. Утім, за останні кілька днів в Україні побувало стільки очільників європейських інституцій та урядів західних держав, скільки раніше певно не відвідували за півроку.  

Протягом тижня, що минає, у нас зустрічали президенток Європарламенту та Єврокомісії Роберту Метсолу та Урсулу фон дер Ляєн, главу європейської дипломатії Жозепа Борреля та прем’єра Словаччини Едуарда Геґера.

У четвер міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба був запрошений до участі у засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Брюсселі. Там він провів також низку двосторонніх переговорів, серед яких – з державним секретарем США Ентоні Блінкеним.

5 квітня російські злочини у Бучі стали предметом розгляду Ради безпеки ООН, після чого 11-а спеціальна сесія Генеральної асамблеї призупинила членство Росії у Раді з прав людини.

Жоден журналіст-міжнародник, певне, ще не стикався з такою інтенсивністю подій високого рівня. Утім, важливо розуміти, що за цим стоїть. Адже кожна поїздка в Україну, яка перебуває у стані війни, керівника держави чи уряду – це безпрецедентний виклик для його безпеки. На жаль, у нашій державі немає безпечних місць. І тим не менше, сюди їдуть керівники таких впливових країн, як Велика Британія.

Усе це свідчить про неймовірну підтримку України і їхню віру в нашу перемогу. Річ у тім, що сам факт офіційного візиту керівника країни є символом солідарності. До тих держав, у відносинах з якими є проблеми, їздять лише у разі крайньої потреби (такими, зокрема, були останні візити канцлера ФРН Олафа Шольца та президента Франції Еммануеля Макрона до Москви). А ще менше навідуються до тих країн, які мають проблеми з безпекою.

Сьогодні ми маємо безпрецедентну ситуацію, коли попри війну, вбивства, ракетні обстріли до нас приїжджають провідні лідери світу. Це знак неймовірної, небаченої досі, підтримки. А ще того – що у світі врешті прийшло розуміння того, що Україна є частиною західного світу. І це, певне, одне з найважливих прозрінь для світу, які принесла війна. А ще усі ці візити під час обстрілів говорять про те, що на Заході усвідомлюють, що Україна сьогодні бореться не лише за своє майбутнє, а й за майбутнє всього західного світу. І в такій ситуації вони не мають морального права стояти осторонь.