Уряд ФРН, Німецьке агентство федерального міністра праці Губертуса Хайля повідомили, що через воєнну агресію росії прибулим із України доведеться залишитися на території країни довше, ніж передбачалося.
А деякі експерти переконані, що вимушене гостювання затягнеться на два-три роки. Оскільки українці, принаймні працездатні, здебільшого не мають наміру бути утриманцями у держави, котра їх прийняла, то вже нині самотужки шукають роботу. Але й біржа праці не пустила цю справу на самоплив: розглядає можливості їхнього працевлаштування.
За цим процесом пильно стежать профспілки та правозахисні організації, які застерігають щодо намірів тих роботодавців, котрі бажають скористатися послугами прибулих як дешевою робочою силою.
Приміром, німецькі профспілки попереджають будівельний, аграрний та екологічний сектори про те, що експлуатувати українських біженців як дешеву робочу силу їм не вдасться. Така заява з’явилася у зв’язку з осудом громадськістю м'ясопереробного заводу Tönnies, котрий намагався винайняти працівників на польсько-українському кордоні за мінімальну оплату. Щоправда, офіційні представники компанії спростовують корисливі наміри.
Та хай там що, а проблеми з працевлаштуванням в українців з’являться, якщо навіть обидві сторони дотримуватимуться букви закону. З одного боку, вони виникнуть у зв’язку з дуже прискіпливою німецькою бюрократією, з другого - через те, що претенденти здебільшого не володіють німецькою. Хоча заради справедливості слід зазначити, що прибулі масово відвідують мовні курси, котрі Німеччина організувала для них безплатно.
І хоч ринок праці ФРН потерпає від браку кадрів, особливо висококваліфікованих фахівців, буквально в усіх галузях, проте нині між компаніями постане вибір: у який спосіб допомогти українським біженцям, щоб вони мали змогу працювати? Передусім гнучкість має виявити німецька бюрократія.
Щоправда, компанії, як то кажуть, не чекають біля моря погоди, а самі пропонують варіанти працевлаштування. Приміром, у квітні компанія SAP запустила спеціальну програму із сайтом, яка пропонує українським біженцям робочі місця у цілому світі. І SAP - не єдина в намаганні допомогти.
Також виробник спортивних товарів Adidas заявив про намір підтримати цю ідею. Його програми працевлаштування теж доступні для українських біженців. І потужний автовиробник «Мерседес» занепокоєний не лише наданням робочих місць, а й оформленням офіційного дозволу на роботу. Компанія готова навіть спростити деякі юридичні питання стосовно ліцензій, оскільки в більшості біженців таких документів немає.
Генеральний директор федерального об’єднання спілок німецьких працедавців (BDA) Штеффен Кампетер повідомив, що використовують усі можливі варіанти для навчання українців чи їхньої перекваліфікації.
Оскільки у ФРН існує гострий дефіцит кваліфікованих кадрів, то владні структури вважають, що слід спростити формальності й розпочати інтеграцію українських біженців у робочі процеси. Тому вже нині, наголошують вони, треба допомогти їм адаптуватися у ФРН.
Також усі діти, котрих від війни прихистила Німеччина, вже записані або відвідують спеціально створені українські класи в школах. Їм необхідно пройти базову підготовку з німецької мови, після чого вони матимуть змогу продовжувати навчання, не гаючи часу на тривалу адаптацію та документальні нюанси.
Берлін.
