З цієї нагоди сьогодні Сейм країни зібрався на урочисте засідання. У засіданні взяли участь президент Латвії Егілс Левітс, його попередники - колишні президенти, прем'єр-міністр Криш'яніс Каріньш, міністри, а також депутати Верховної ради Латвії, які голосували за відновлення незалежності, представники дипкорпусу та міжнародних організацій, повідомляє delfi.lv.
Слід зауважити, що цьогоріч святкове оформлення вулиць Риги відрізняється від попередніх років. Як повідомляє агентство, його доповнюють плакати, присвячені незалежності Латвії та України.
Під час військового параду, який цього року відбувся в Салдусі, президент Егілс Левітс також згадав про події в Україні. Левітс зазначив, що боротьба українського народу за свободу та незалежність своєї країни демонструє важливість збройних сил, що підтримуються внутрішніми службами та суспільством загалом, для виживання кожної країни. Вторгнення росії в Україну також показує, що в ХХІ столітті Європі, можливо, доведеться захищати себе зі зброєю в руках.
Президент подякував Національним збройним силам, прикордонникам, поліції, пожежникам та рятувальникам за їхню службу, професіоналізм та дисципліну. Президент заявив, що вони захищають державність Латвії та недоторканність її території, і наголосив, що держава є найвищим втіленням волі нації до самовизначення.
Левітс нагадав, що НАТО пообіцяло захищати кожен квадратний метр землі кожної держави - члена Альянсу. Нині командувачі НАТО працюють над розгортанням незалежного та повноцінного військового угруповання на східному фланзі Альянсу, у тому числі в Балтійському регіоні, тому ведеться пошук місця для нової військової бази НАТО.
Міністр оборони країни Артіс Пабрікс у свою чергу зауважив, що ми часто не завжди пам’ятаємо, наскільки тендітна свобода. Як видно в Україні та інших країнах, свобода може бути оскаржена будь-якої миті, зазначив політик, наголосивши, що свобода найкраще захищається спільно.
У параді також взяли участь військові НАТО в Латвії, представлені солдатами з Албанії, Чехії, Італії, Канади, Чорногорії, Польщі, Словаччини, Словенії, Іспанії та Ісландії. Усі вони відповіли на вітання президента латиською мовою.
