Як зазначив директор Експертного інституту Європейського права та прав людини, член робочої групи з питань виконання пропозицій щодо внесення змін та доповнень у конституцію Казахстану Марат Башимов, це рішення демонструє демократичну спрямованість здійснюваної конституційної реформи, повідомляє informburo.kz.
Вочевидь це є відповіддю критикам конституційної реформи, які закидають владі, що пропоновані зміни мають косметичний характер і не змінюють природи автократичної системи.
Нагадаємо, що 29 квітня президент країни Касим-Жомарт Токаєв запропонував провести референдум із внесення поправок до конституції. Він зауважив, що востаннє референдум у країні проводився 1995 року і також був пов’язаний з ухваленням конституції. За словами Токаєва, відтоді в Казахстані відбулося чимало змін. Протягом цього часу парламент вніс поправки до майже 60 статей Основного Закону. Тож настав час оновити конституцію, запитавши думку народу.
За словами Марата Башимова, під час обговорень громадськість підтримала практично всі пункти конституційної реформи, які стосуються першого президента, в тому числі поправки щодо вилучення з конституції норм про його право бути обраним більше двох разів і тих, що визначають його статус.
Змін зазнає і стаття 91, у якій йдеться про незмінність статусу першого президента Нурсултана Назарбаєва як засновника незалежного Казахстану. «Історична роль першого президента є загальновідомою і не потребує окремого закріплення в конституції», -- зазначив Башимов. «Таким чином, згідно з проектом поправок з конституції повністю вилучаються всі норми щодо першого президента, його статусу та повноважень», – підсумував він.
Водночас експерти нагадують, що в країні діє конституційний закон «Про першого президента Республіки Казахстан», який, зокрема, визначає політико-правовий статус, прерогативи та гарантії першого президента після припинення ним виконання повноважень глави держави.
