Вучич зазначив, що попросив Сербську православну церкву допомогти йому довести до відома громадян всю складність становища, в якому може опинитися країна вже цієї осені. За його словами, вона не перебувала в такому важкому стані з 1944 року.
«Ситуація, в якій опинилася Сербія, набагато складніша, ніж всім здається сьогодні. Зовні ви не зможете помітити будь-яких проблем, але серйозні градоносні хмари густішають над нашою країною. Я не приховую цього від народу», -- цитують президента сербські ЗМІ.
За його словами, це пов'язано з тим, що Сербія єдина з усіх країн Європи не запровадила санкції проти росії і зараз зазнає величезного тиску. «Це створює нам великі проблеми, які дедалі зростатимуть», -- бідкався Вучич. Він додав, що Белграду буде дедалі важче обстоювати свої інтереси в південному краї Косово і Метохії. І пояснив чому: «З того дня, як володимир путін заявив, на чому він засновує своє вторгнення в Україну, всі західні країни у формально-правовому та політичному сенсі працюють над тим, щоб розв'язати косовський вузол та вибити аргументи з рук президента російської федерації. Це я чую у кожному місці, де буваю в Європі та в світі. Його слова про косовський прецедент як підставу для проголошення незалежності «ДНР» та «ЛНР» без згоди Києва ускладнили і без того важке становище Сербії у справі захисту Косово і Метохії».
Прем'єр-міністр Ана Брнабич була конкретнішою, коли додала, що неприєднання до антиросійських санкцій обходиться країні «надзвичайно дорого», бо інвестори запитують: чому Сербія все ще не ввела санкції проти росії? І не поспішають вкладати свої капітали у сербську економіку, що гальмує її подальше зростання. «Це ціна свободи нашого вибору», -- наголосила прем'єрка.
Щодня сербам стає зрозуміліше: ставши на бік росії, країна підтримує агресію проти України. Тому може опинитися у такій самій ізоляції, що й москва. А кремлівські яструби вже не зможуть подавати Белграду, бо самі невдовзі підуть по миру з простягнутою рукою. Крім того, Сербія через це може залишитись без перспектив вступу до Європейського Союзу, бо Брюсселю не подобається політика сидіння на двох стільцях, якої досі дотримується Вучич. «Невже він досі не зрозумів, що навіть нейтралітет Сербії перетворює країну на ізгоя, яким вже стала країна-агресор?» -- запитують деякі політологи і громадяни, котрі сподівалися на швидке приєднання до ЄС.
