Адже після повномасштабного у Кремлі сподівалися, що євроінтеграція нашої держави зупиниться. «Натомість ми лише пришвидшили цей процес, маємо амбітні цілі та системний план, як стати членом європейської родини найближчим часом», – сказав у вівторок під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зауваживши, що Україні не потрібно десять чи п’ятнадцять років, щоб впровадити необхідні європейські регуляції та інтегруватися у європейські проекти.

Як приклад того, що Україна може зробити це набагато швидше, глава уряду  нагадав, що ми достроково, у березні цього року, приєдналася до європейської енергомережі ENTSO-E. «Планувалося, що це буде можливо не раніше 2023 року, але злагоджена робота енергетиків, органів державної влади, дипломатів – і ми вже частина енергетичного Євросоюзу. Україна вже експортує свою електроенергію до Європи. Наприклад, у квітні експорт електроенергії до Польщі порівняно із довоєнним січнем зріс на 35 відсотків. До кінця року ми плануємо розширити можливості українських енергетичних компаній та зможемо експортувати в ЄС майже 800 МВт електроенергії на добу, що допоможе Європі відмовитися від споживання російського вугілля та зменшити споживання російського газу», – сказав Денис Шмигаль.

Крім того, зараз Україна дуже інтенсивно інтегрується з Європою у сфері перевезень та роботи митниці. За словами глави уряду, вже найближчим часом очікується підписання так званого «митного безвізу» – Конвенції про процедуру спільного транзиту. «Цей документ – основа для переміщення товарів між країнами-членами ЄС. Ми вже застосовуємо відповідну комп’ютеризовану систему NCTS, і технічно готові приєднатися до відповідної Конвенції. Таке приєднання дозволить значно прискорити проходження митниці та пришвидшити потік товарів», – повідомив прем’єр, додавши, що водночас триває підготовка до підписання Угоди з ЄС про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень. Європейська Комісія вже рекомендувала країнам-членам лібералізувати такі перевезення з Україною, адже в умовах блокування росією наших портів потрібно максимально збільшувати можливості західного кордону.

З цією ж метою Україна активізувала відкриття на західному кордоні нових пунктів пропуску. Два таких пункти планується відкрити найближчим часом, однак перед Мінінфраструктури, Держприкордонслужби та Держмитслужби стоїть завдання щодо створення у найближчі півроку нових пунктів пропуску в місцях, де до кордону вже підведено автомобільні дороги або де їх можна оперативно підвести. А щоб з’єднати нашу залізницю із європейською, Україна також планує почати будівництво європейської колії.

Ще два проекти інтеграції, щодо яких Україна невдовзі планує вийти на результат – це приєднання до роумінгового простору ЄС та до єдиної зони платежів у європейській валюті SEPA. «Перше дасть можливість здійснювати дзвінки між ЄС та Україною без додаткових витрат, а також дозволить українцям користуватися мобільним інтернетом за домашніми тарифами. Друге – приєднання України до єдиної зони платежів – може відбутися уже влітку та дасть змогу робити перекази у євро без жодних комісій», – повідомив глава уряду, підкресливши: український народ власною кров’ю довів, що гідний бути рівноправним членом Євросоюзу. Саме тому ми сподіваємося, що вже наступного місяця Україні буде надано статус кандидата на членство в ЄС, сказав Денис Шмигаль.

Уряд підтримав рішення, яке спрощує механізм передання дитини, тимчасово евакуйованої (переміщеної) на територію іншої держави, в сім’ю усиновлювачів. За повідомленням Міністерства соціальної політики, досі  усиновлювачі були зобов’язані особисто та в присутності представника служби у справах дітей забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується. Однак в умовах воєнного стану присутність представника служби у справах дітей за кордоном для передачі дитини усиновлювачам є великою проблемою, тому передбачено передання дитини за умови набуття чинності відповідного рішення суду та в присутності представника консульської установи України.

Кабмін підтримав та подасть до парламенту законопроект, яким пропонується скасувати обов’язковість використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями.