Канцлер ФРН Олаф Шольц звітував перед парламентом на 42-й сесії Бундестагу. Головні теми — зовнішня політика, економіка, енергетична та кліматична криза. Цікаво, що більшість з них розглядалися крізь призму російської агресії в Україні.

Глава Кабінету, власне, підбив перші підсумки так званого поворотного моменту, про який він уперше заявив 27 лютого. Тоді Шольц під час спеціального засідання Бундестагу означив цим поняттям вторгнення Росії в Україну. Канцлер охарактеризував поворотний момент як грань, котра поділила світ на до і після. Тоді ж він, у зв’язку з цим, окреслив і програму дій уряду.

Минулої п’ятниці, під час чергового засідання парламенту, відбулося певне осмислення цієї програми, а також підбито перші підсумки поворотного моменту. Німецькі ЗМІ зазначають, що Олаф Шольц одразу після обрання його на посаду канцлера мав дати раду кільком непростим викликам.

З одного боку, він мав розв’язувати внутрішні міжпартійні проблеми, з другого — заявити про позицію у військовому конфлікті в Україні, котрий не залишив осторонь жодну європейську країну. І не лише заявити про позицію, а й надати конкретну допомогу.

Тож план дій мав на меті утримати єдність правлячої СДПН, знайти засоби впливу на економічну кризу та інфляцію, котра зростала, способи розв’язання проблем у сфері енергетики та клімату, підтримати населення додатковими соціальними виплатами, стримати міграційну кризу.

Тепер Шольц конкретно і вичерпно відзвітував про досягнуте. До речі, він по-новому оприлюднив свою позицію щодо України: щонайменше поняття безпеки та озброєння Німеччини в ній стало ключовим. Передусім уряд спрямував 100 млрд євро додаткових коштів на модернізацію Бундесверу. Причому Шольц добився внесення поправки до Основного закону, котрий лімітував надання коштів на озброєння. Бундестаг зумів обійти боргове гальмо і витратить на озброєння суму, котра, за Конституцією, перевищує ліміт. Із другого боку, Шольц зробив ті зміни у зовнішню політику, на котрі не зважилася попередня правляча партія — Християнсько-демократичний союз. Більше того, Німеччина вкладатиме більше коштів в оборонний бюджет: замість попередніх 1,5% — 2% від ВВП країни. При цьому весь бюджет країни на рік становить половину трильйона євро. До того ж заплановано нові запозичення, у тому числі кредити — 138,9 млрд євро.

Не менші витрати будуть спрямовані на так званий енергетичний перехід. Це означає відмову від викопних джерел на користь чистого синтетичного метану, водню та біогазу. Уряд розраховує, що такі субсидії дадуть змогу здійснити ці плани до 2025 року. До речі, на відмову від вуглеводнів безпосередньо вплинула ситуація навколо України. Шольц також анонсував будівництво додаткових терміналів під запаси скрапленого природного газу.

Щодо кліматичної кризи, то, на думку Шольца, тут має спрацювати відмова від використання вугілля. В ідеалі Німеччина має досягти нульових викидів від вуглеводнів до 2045 року.

Глава уряду заявив також про послаблення у соціальній сфері. Ідеться зокрема про часткове скасування податків, у тому числі в рахунках на електроенергію. Вони зменшаться на бензин, буде запроваджено також фіксовану ставку на електроенергію у розмірі 300 євро для працюючих.

До допомоги на дитину додасться надбавка ще 100 євро. Зрештою запроваджено місячний проїзний за 9 євро. А також передбачено субсидії на опалення для сімей з невеликим достатком. Також надаватиметься допомога підприємствам у зв’язку з високими цінами на газ.

Утім, канцлер застеріг, що додаткова допомога не зупинить зростання цін. Він пояснив, що такий захід тимчасовий, викликаний війною в Україні. Шольц висловив тверду позицію щодо миру в Україні. Він не бачить і не хоче перемоги Путіна у цій війні, але й виступає проти того, щоб Україні цей мир нав’язали.