Президентський блок Еммануеля Макрона «Разом» втратив перевагу, яку мав у попередньому складі парламенту, і не набрав необхідні 289 голосів, щоб зберегти
контроль над Національною асамблеєю. Згідно з результатами, ця політсила здобула 245 місць у нижній палаті парламенту. Це - найкращий результат серед конкурентів, але недостатній, щоб самостійно сформувати уряд.
Лідер крайніх лівих Жан-Люк Меланшон з об'єднанням партій лівого спрямування «Новий народний екологічний та соціальний союз» (NUPES), створеним лише у травні цього року, здобув 131 мандат.
А от ультраправа партія «Національне об'єднання», очолювана Марін Ле Пен, здобула в одинадцять разів більше місць, ніж мала в попередньому складі Асамблеї, - 89 проти попередніх 8 мандатів.
61 місце одержали «Республіканці». І тепер саме від них, а точніше, їхньої згоди увійти в коаліцію з «Разом», залежатиме і формування наступного уряду, і реалізації планів, озвучених президентом Еммануелем Макроном в його передвиборчій програмі.
Як зазначають французькі аналітики, це вперше за останні 22 роки партія президента не отримала більшість у Національній асамблеї попри те, що її кандидат щойно виграв президентські вибори. І радикалізація в парламенті за рахунок крайніх лівих та крайніх правих може істотно вплинути на заплановані Макроном трансформації і французького суспільства, і європейської спільноти.
А тим часом кореспондентка «Українського тижня» у Парижі Алла Лазарєва звернула увагу на те, що «крайні праві, схоже, стануть найбільшою опозиційною політсилою Нацасамблеї Франції». «На тлі цього шикарного результату злива необґрунтованих претензій на адресу «Азову», що ніяк не вщухне на французькому ТБ, виглядає патетично, щоб не сказати безглуздо», - зауважила вона.
Слід також зауважити, що явка на парламентських виборах становила 46,23 відсотка. І це стало одним з найнижчих показників за всю історію.
