Відтепер заборонено наближатися до лінії кордону на менше як на 200 метрів уздовж підляського відрізка межі.
Згідно з розпорядженням воєводи Підляського воєводства, ця смуга заборони наближення до кордону має протяжність 203,5 км і пролягає від стику польсько-литовсько-білоруського кордону до прикордонного стовпа № 498 та від північного берега річки Західний Буг до знака № 444. За порушення цієї заборони передбачено штрафні санкції.
Ці зміни збіглися у часі із завершенням будівництва 186,25 км «стіни», яке стартувало 1 січня 2022 року і стало найбільшим інвестиційним проектом в історії Польської Прикордонної служби (ППС) - за попередніми даними, 1,6 мільярда злотих (майже 13 мільярдів гривень). Висота паркана 5,5 м, з яких 5 м - металеві конструкції, а 0,5 м - «корона» з котушок з колючого дроту. Для зведення цієї захисної лінії було використано 50 тисяч тонн сталі, з яких виготовлено, зокрема, 40 тисяч прольотів огорожі.
Але й це ще не все. До середини вересня паркан має бути додатково оснащений сучасною електронною апаратурою, зокрема, датчиками руху уздовж всього кодону, камерами ведення денного відеоспостереження і тепловізорами, а також периметральною сигналізацією, яка складається з тисяч датчиків, що дають змогу визначати порушника ще на етапі спроби проникнення на територію чи перебування поблизу неї. Сигнали з кордону аналізуватимуться у місті Білосток, де створюється спеціальний центр моніторингу.
До речі, щоб не порушити життєдіяльність екосистеми, за даними прес-служби ППС, у «стіні» залишили 24 «хвіртки» для великих тварин, понад 140 тисяч «проходів» для малих тваринок і спеціальні водопропускні труби на водотоках. За даними прикордонної служби, паркану на кордоні не буде в тих місцях, наприклад, у Мостовлянах (гміна Грудек), де кордон проходить по річці Свіслоч. Тут будуть такі захисні споруди, які встановлювали раніше на берегах річок на кордоні з білоруссю - вони ефективно виконували свою роль.
Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, котрий прибув на кордон, щоб прийняти «об'єкт», підкреслив, що торішня міграційна гібридна атака режиму лукашенка на Польщу «була першим акордом тієї війни, яка нині триває за східним кордоном Польщі», бо мала на меті «тестування польського кордону, східного кордону ЄС». На його переконання, якби польські силовики не дали рішучої відсічі планам путіна і лукашенка, то нині їм доводилось би зосереджуватись на забезпеченні внутрішньої безпеки та безпеки польсько-білоруського відтинка кордону. Те, що було забезпечено щільність цього відрізка кордону і не дозволено його дестабілізувати з використанням хвиль мігрантів з Близького Сходу, дає змогу нині «зосередитись на тому, що є пріоритетом Варшави та інших країн Євросоюзу, тобто на допомозі Україні, яка бореться за збереження свого суверенітету, щоб дати відсіч російській агресії проти України».
За даними ППС, станом на 26 червня 2022 року, починаючи з 1 січня 2021-го, зареєстровано 45564 спроби нелегального перетину польського кордону з білоруської території. За перше півріччя цього року таких спроб було майже 6000. Як зазначають у ППС, змінився «профіль порушників кордону» - тепер переважно це молоді чоловіки, які прибувають головним чином з російського напрямку.
