Нічого схожого, принаймні на Закарпатті, наразі немає. А от в Ужгородському лісгоспі буде. Вже у травні наступної весни. Зводять розсадник край села Великі Лази в урочищі Пачків. Об'єкт співфінансується Європейським Союзом.

Насамперед наголосимо, що вся діяльність навколо нього справді спрямована у майбутнє і слугуватиме як сучасникам, так і новим поколінням наших громадян. І це випливає із самої широкої назви проекту: "Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України та Словаччини". Головна мета - сприяти екосистемам Карпат пристосовуватися до наслідків кліматичних змін. І на це передбачливо виділяється понад 3,5 мільйона євро, з яких внесок ЄС - 3,1 мільйона.

І найважливіше: головним партнером проекту визначено державне підприємство "Ужгородське лісове господарство". А сам план задуму виконується у межах Програми транскордонного співробітництва європейського інструменту сусідства і партнерства "Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна 2014-2020", яка й реалізує будівництво лісорозсадника із закритою кореневою системою. Він займатиме два гектари. А площа сучасної теплиці, у якій вирощуватиметься садивний матеріал, - тисяча квадратних метрів.

- У чому особливість розсадника? - запитую директора лісгоспу Василя Синичку.

- Найголовніше те, що деревця з теплиці можна буде висаджувати будь-якої пори року, - каже В. Синичка. - Адже саджанці будуть у торфових стаканчиках.

- А які породи сіятимете?

- Наголос - на корінні у наших умовах породи: бук, дуб, а також цінні хвойні - дугласія, модрина, сосна кедрова, - відповідає директор. І просить через газету подякувати своїм попередникам на цій посаді, оскільки кожен з них докладав зусиль, аби цей надсучасний об'єкт з мрії перетворився на реальність.

За попередніми підрахунками, за рік тут вирощуватимуть сто тисяч саджанців. Ними можна буде засадити двадцять гектарів молодого лісу! До того ж - цінних порід! І висаджувати цілорічно. Хіба не взимку, коли великі сніги і сильні морози сковуватимуть землю у льодяний панцир. Але таких тижнів небагато.

...Їдемо у Великі Лази з очільником лісгоспу Василем Синичкою і менеджером проекту Іваном Костівим. Картина приємно вражає. Зроблено двісті метрів лісової дороги з твердим покриттям, якості якої можна лише позаздрити. Майстри дозавершують споруджувати простору світлу теплицю з цинкових квадратних труб різної величини. Все зроблено відмінно. Поряд буде розташовуватися чимала автостоянка. Адже сюди приїжджатимуть перебирати досвід фахівці, зможуть влаштовувати екскурсії студентам-біологам і лісівникам, яких готують в Ужгородському університеті. І загалом тут чудові мальовничі місця, та й до Ужгорода хіба десяток кілометрів.

Маємо також додати, що партнерами проекту виступають також як вітчизняні, так і зарубіжні структури. Зокрема, зі словацького боку це ТОВ "Ліси міста Кежмарок", державні ліси Татранського національного парку "Татранська ломниця", ТОВ "Ліси міста Списька Бела"; з українського - державне підприємство "Вигодське лісове господарство", Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону "ФОРЗА".

- Яку новизну принесе наявність розсадника у діяльність лісгоспу?

- Після того, як на початку року до складу Ужгородського ввійшли Перечинський і Великоберезнянський лісгоспи, наші площі сягнули майже 95 тисяч гектарів і простягнулися більш як на сотню кілометрів - від крайнього гірського села на межі з Львівською областю - Ужка або ж від польського кордону вгорі власне до угорського внизу, - констатує В. Синичка. - Саджанцями будемо стовідсотково забезпечувати усі 19 лісництв. З точки зору географії, то скажу так: коли у долинах уже вповні квітне, у горах ще лежить сніг. Тож у нас є де і коли садити молоді деревця. Тим паче, з торфових стаканчиків. Маю додати, що наші ліси виконують і водозбірну функцію, оскільки розташовані по обидва береги річки Уж, що живить разом з притоками гірською чистою водою обласний центр Закарпаття, місто Перечин, селище Великий Березний і численні довколишні села.

На завершення директор запевняє, що ужгородські лісівники також ділитимуться посадковим матеріалом з іншими підприємствами. І це приємно чути.

Ужгород.

На знімку: директор лісгоспу Василь Синичка (ліворуч) разом з менеджером проекту Іваном Костівим інспектують роботи на теплиці розсадника і якість прокладеної дороги.

Фото автора.