Підшукали для цього приміщення, будували плани. Хотіли створити там бізнес-простір, розвивати власну справу та підтримувати підприємницькі ініціативи інших. Але напад росії змінив усе. Відчувши на собі всі біди війни, бізнес-плани змінили на соціальну роботу і облаштували у власному приміщенні психолого-соціальний центр для переселенців з окупованих територій та зони бойових дій.
Рішення непросте. Адже мало оголосити про створення центру - потрібно його утримувати. І Сапарови роблять це. На сімейній раді вирішили, що тепер треба думати не про бізнес, а про благодійність, бо є тисячі людей, котрим вони, Сапарови, можуть і повинні допомогти.
Тепер у центрі працюють волонтери громадської організації "Наш вибір - Україна". Вірніше, не працюють, а займаються доброчинністю на громадських засадах. Вони теж змушені були залишити свої рідні домівки, шукаючи безпеки та спокою. Тож добре знають, з якими проблемами стикаються їхні земляки у нових населених пунктах.
Чи не найбільша й найголовніша з них - це житло. Дуже часто людям доводиться починати життя просто з нуля без будь-яких заощаджень, і заплатити за орендовану квартиру їм надзвичайно складно. Тим паче, що ціни на оренду житла залишаються доволі високими. Тепер вони коливаються від десяти до п'ятнадцяти тисяч гривень за місяць. Для багатьох внутрішньо переміщених родин це просто непідйомні суми. Тож вони намагаються знайти будь-який вихід із ситуації, шукають допомогу та підтримку скрізь, де тільки можливо, в тому числі і в психолого-соціальному центрі. Від початку його роботи туди звернулись уже більш як сім тисяч вимушених переселенців.
На жаль, запропонувати дешеві чи безплатні квартири не можуть і там. Але намагаються допомогти приїжджим зорієнтуватись у ситуації, надають будь-яку корисну інформацію. Найперше - де можна переночувати хоча б кілька перших ночей, знайти притулок на перший час. Розповідають і про те, які є варіанти з житлом в інших населених пунктах краю.
Часто людям потрібне найпростіше, але найнеобхідніше - десь поїсти, переодягнутись, помитись... І про все це теж розповідають у центрі.
А далі тим, хто вже хоч трохи оговтався від переїзду і облаштувався на новому місці, треба робити наступні кроки - люди починають шукати роботу. І це теж намагаються робити разом з волонтерами центру.
Тим, хто оселився в Хмельницькому, пропонують мовні курси. Охочі можуть безплатно вивчати українську. Тих, хто планує виїжджати за кордон, навчають англійської та німецької. Усе це безплатно.
А напередодні нового навчального року почали збирати шкільне приладдя для дітей, які підуть до школи. Адже і вони залишились практично без усього всього "дитячого майна".
А ще всім, хто стикнувся з війною, потрібна психологічна допомога. Її теж можна отримати в центрі безкоштовно. Психолог, який там волонтерить, і сам переїхав з Харкова. Знає, які стресові реакції запускає війна, і як їх треба долати, щоб обмежити важкі наслідки в майбутньому.
Підтримка потрібна малим і дорослим, молодим і літнім, колись успішним і тим, хто нині втратив усе. Сапарови разом з однодумцями намагаються зробити все, щоб допомогти. А насамперед - згуртувати людей і дати їм відчути, що вони не сам на сам з війною.
Хмельницький.
Фото з сайту suspilne.media.
