Дмитро Олегович не новачок у галузі річкового транспорту — до призначення в Ізмаїл він працював у Запорізькому річковому порту та в Херсонському морському торговельному порту, у судноплавній компанії «Укррічфлот», де був генеральним директором. І його призначення на Дунай було продиктоване винятково однією метою — підняти УДП з колін, вдихнути нове життя в організацію торговельних і пасажирських перевезень на Дунаї.

На сьогодні УДП — єдина державна судноплавна компанія в Україні і, звичайно, саме на цю компанію покладається особливе завдання — не дати перетворитися транспортному потоку на маленький потічок.

Закриття з початком бойових дій майже всіх морських торговельних портів України дало змогу стрімко розвиватися портам Дунайського регіону, яким раніше було складно конкурувати з портами «Великої Одеси».

Оговтавшись від першого шоку, бізнес почав будувати нові логістичні ланцюжки. Одна частина транспортних потоків пішла через західні сухопутні кордони, інша — через порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Ставки фрахту одразу злетіли вгору, а власники річкового флоту вмить стали одними з тих, чий бізнес виявився чи не в найліпшому становищі.

Одним із перших рішень Дмитра Москаленка на посаді була передислокація всього флоту на Нижній Дунай для вивезення аграрних вантажів. Нині компанія оперує 200 баржами та має намір у майбутньому поповнити флот.

У перші дні рашистської агресії була евакуація біженців до Румунії. В УДП за три дні побудували IT-систему, щоб фіксувати тих, хто прибуває в Ізмаїл, обробляти дані. Запустили українське пасажирське судно «Євген Косяков» і домовилися з румунською стороною приймати його раз на добу на причалі порту Ісакча.

Друга проблема — наведення ладу з фінансами. Уявіть, угоди йдуть, а гроші не надходять! Створили майже з нуля систему фінансового менеджменту: запровадили KPI, звітність, розібралися з банками, перелаштували грошові потоки.

Третя проблема, що виникла буквально одразу ж, — захист іноземних активів за кордоном. В УДП зіткнулися зі спробою несанкціонованого відчуження будівлі пароплавства у центрі Будапешта. Було зупинено розграбування власності підприємства.

Українське Дунайське пароплавство з початку повномасштабного російського вторгнення ввело в експлуатацію 23 баржі, ще 13 барж перебувають у процесі оформлення документів та приєднаються до вантажних перевезень.

Український річковий флот на Дунаї сьогодні завантажено повністю. Пароплавство перейшло на короткі рейси, тому кожен караван у середньому здійснює два рейси на місяць замість 60 діб, як було раніше. Оскільки вводиться в експлуатацію додатковий тоннаж, навантаження зростає. На сьогодні порти працюють на рівні своїх існуючих пропускних спроможностей, звичайно, перше та основне питання для портів — це наявність флоту під завантаження. Нині УДП робить усе, щоб забезпечити порти флотом під завантаження. Наприклад, у Рені та Ізмаїлі планується продаж фрахту через систему Prozorro, щоб забезпечити рівний та прозорий доступ до фрахтування флоту в умовах його дефіциту.

У найближчі 3—4 місяці УДП планує поставити на лінію ще п’ять додаткових караванів, досягнувши загальної кількості 25. Коротке плече скоротило довжину кругорейсів із 45—60 до 15 діб, а отже, збільшило провізну спроможність.

Будьмо відвертими, флот УДП дуже старий, буксирам-штовхачам по 50 років, баржі потребують постійних міжрейсових ремонтів, оскільки металофонд зношений. Флот не модернізувався і капітально не ремонтувався десятиліттями. Завжди бракувало грошей. Сьогодні «піднято» 35 барж за перше півріччя. Це баржі, які стояли без документів, не потрібні. Запустили ремонтну програму, намагаючись дотриматися балансу між якістю і темпами, оскільки на Дунаї гострий дефіцит флоту. За півроку було здійснено понад 140 міжрейсових ремонтів. Нині УДП оперує 200 баржами. Але, збільшивши флот кількісно на 20%, удвічі збільшилися обсяги перевезень. У лютому-березні розпочинали зі 100 тисяч тонн, у червні УДП перевезло 200 тисяч тонн вантажів.

Перші три місяці весь операційний прибуток УДП ішов на погашення боргів. Тепер пароплавство вкладає не лише у ремонти, а й у ефективність, зниження собівартості. Наприклад, було запроваджено цікавий проект з контролю витрати палива на суднах. Тепер ми бачимо на мапі в режимі онлайн розташування судна, витрати палива, які операції воно виконує, куди йде і якою мірою відхиляється від запланового результату.

Ну і найсвіжіша новина. Українське Дунайське пароплавство в юридичній баталії з російським «Газпромом» днями здобуло переконливу перемогу. У Сербії за апеляційною скаргою УДП знято незаконний арешт із понад двох десятків суден пароплавства.

Ініціатором позову та арешту (як заходів щодо забезпечення позову) виступила сербська компанія NIS GAZPROM NEFT, яка раніше займалася бункеруванням флоту УДП. Ще до початку російської агресії у пароплавства виникла заборгованість перед постачальником. Але NIS GAZPROM NEFT розглядала цю заборгованість як поточну і не мала жодних претензій щодо її погашення.

Після російського вторгнення сербська компанія звернулася до пароплавства з вимогою погасити заборгованість.

УДП повідомило постачальнику, що кошти не можуть бути сплачені у зв’язку з агресією росії та обмежувальними заходами нашого уряду. Адже мажоритарним власником сербської компанії є АТ «ГАЗПРОМ НАФТА» та АТ «ГАЗПРОМ», які своєю чергою контролюються країною-агресором.

Кабмін та Нацбанк забороняють проводити будь-які розрахунки з юридичними та фізичними особами, пов’язаними з рф. Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Кримінального кодексу.

Наприкінці червня одне із суден УДП затримали у сербському місті Велико-Градишті. З’ясувалося, що NIS GAZPROM NEFT вдалося отримати досудове рішення щодо накладення арешту на флот УДП. Українські річники про це не повідомили у встановлений сербським законодавством спосіб.

Отже, підприємство тимчасово втратило можливість працювати не тільки на сербській ділянці, а й вище Дунаєм.

Завдяки злагодженим діям юристів пароплавства, Міністерства інфраструктури, МЗС, посольства України в Сербії арешт флоту було знято. Компанія знову може працювати на всьому Дунаї.

На жаль, у портах Сербії ще залишаються затриманими два українські судна, розгляд апеляційної скарги за якими триває.

Поза сумнівом, ініційована росіянами атака на УДП — це частина економічної агресії. Ворог намагався заблокувати роботу річників Ізмаїла, щоб зірвати експортні постачання української агропродукції. Вони просто не очікували, що пароплавство зможе дуже швидко провести передислокацію флоту до Нижнього Дунаю.

Блокувати флот допомагають колаборанти в Україні — вони поширюють фейки та свідомо дискредитують українську сторону, послаблюючи позицію УДП у судах. За попередньою інформацією, з росіянами співпрацює один із колишніх керівників УДП.

Одеса.

Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.