Попри спекотне літо і теплу осінь багатьох не полишають думки, якою ж буде зима. Чи працюватимуть котельні та тепломережі, чи надходитиме газ для опалення. Що ліпше: запастись дровами чи купити обігрівач... Кожен вирішує ці проблеми, враховуючи свої можливості і потреби.

У Кам'янець-Подільській громаді розробили свій план підготовки до осінньо-зимового періоду. А точніше - до надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути через війну та підступність рашистів. У міськраді на засіданні координаційної ради разом з фахівцями ДСНС, комунальних служб та керівниками різних галузей життєдіяльності міста продумали варіанти дій, якщо раптом громада залишиться без тепла.

Це непросто. Адже потрібно облаштувати теплі приміщення в школах і укриттях, мобільні пункти обігріву по мікрорайонах міста, визначити, скільки потрібно генераторів, чи доцільно закуповувати "буржуйки" для громади. А ще ж треба подбати, щоб були забезпечені теплом лікарні, працювала ТЕС тощо.

На все це потрібні кошти. У місті підрахували, що на аварійний запас труб тепломережі знадобиться три мільйони гривень, на двотижневе забезпечення пелетами ТЕС - 600 тисяч, 16 генераторів коштуватимуть понад 6,5 мільйона.

Водночас міська влада закликає: доки свою роботу роблять фахівці, обдумати план дій має і кожна родина. Кожен повинен знати, як обігріватиме помешкання, якщо не стане централізованого теплопостачання, газу, електрики. Подумати, чи є можливість переїхати в сільську хату чи на дачний масив. І чи запаслись там дровами та пелетами.

Це стосується не тільки кам'янчан. Усім радять не тільки покладатись на старання місцевої влади, а й самому подбати про власний комфорт та тепло. Так, урядовці радять утеплити фасад, замінити вікна та батареї, а тим, хто живе у приватних будинках, - придбати твердопаливні котли або пічки, запастися твердим паливом.

Добрі поради. От тільки скористатись ними зможуть не всі. Бо якщо бюджети громад все-таки вдається наповнювати, та ще й закордонні партнери допомагають, то чимало родин виживають на мінімальні доходи. І допомоги їм чекати немає звідки.

Попит на дрова зростає

Та все ж навіть найбідніші намагаються запастись дровами. Як розповідають у лісництвах краю, попит на них зріс у рази. Протягом першого півріччя реалізували для населення деревини стільки, як за весь минулий рік - до 75 тисяч кубометрів.

Тепер дрова купують навіть ті, у кого в помешканнях є газ. Хтось побоюється, що блакитне паливо може подорожчати. А хтось переживає, щоб не були пошкоджені газопроводи, і не припинилось постачання блакитного палива.

В обласному управлінні лісового та мисливського господарства запевняють: навіть при збільшеному попиті дров вистачить на всіх. До кінця року лісівники планують продати ще майже 60 тисяч кубометрів. Пропонують обрати різні породи деревини. А за потреби доставлять додому до замовника.

Можна й просто звернутися до найближчого лісництва, адже кожен має право виписати в рік 15 кубометрів дров.

Але купуючи паливо, потрібно бути обережними, щоб не наразитись на шахраїв, котрі так само користуються моментом. Правоохоронці та лісники просять не користуватися підозрілими сайтами чи оголошеннями з пропозиціями. Особливо тими, де пропонується значно дешевший товар.

Як розповіли в поліції, на такий гачок потрапила мешканка Дунаєвець. Через соцмережу вона домовилась про купівлю дешевих дров. Перерахувала продавцю вісім тисяч гривень, а той просто зник.

Правоохоронці кажуть, що таке тепер трапляється часто. Та щоб не обдурили шахраї, варто пам'ятати, що у лісистих областях кубометр дров може коштувати 600-700 гривень, а в інших областях ціна може доходити і до 1,2 тисячі гривень. Якщо ж пропонують менші вартості - це вже підозріло.

А ціни стали доступнішими

Може видатись дивним, але при зростаючому попиті ціни на них навіть трохи зменшились. За даними статистики, на Хмельниччині ціна на дрова для опалення в січні становила понад 5,5 тисячі гривень за тонну. Навесні вона впала на двісті гривень, а влітку була меншою - від 4,4 тисячі гривень за тонну.

З одного боку, сезонність споживання цього товару зумовлює його вартість. З другого, продавці розуміють, що від високих цін вони самі ж можуть програти, адже купівельна спроможність населення стає дедалі меншою. Тож потрібно знайти той баланс, коли і продавці зароблятимуть, і покупці зможуть купити.

Після спекотного літа холодна зима завжди насторожує. Про воєнну зиму нічого й говорити - її реальні перспективи не знає ніхто. Але за час російського нападу наші міста й села вже пережили чимало випробувань. Люди багато чого навчились, зокрема й пристосовуватись до найважчих випробувань. Тож тепер у багатьох переважає не так почуття страху, як прагматизм: навіть до найгірших сценаріїв можна і потрібно підготуватись. І тоді пережити їх буде простіше.

Хмельницька область.