До зими готуються громади та їх жителі
Попри спекотне літо і теплу осінь багатьох не полишають думки, якою ж буде зима. Чи працюватимуть котельні та тепломережі, чи надходитиме газ для опалення. Що ліпше: запастись дровами чи купити обігрівач... Кожен розв’язує ці проблеми, враховуючи свої можливості й потреби.
У Кам’янець-Подільській громаді розробили свій план підготовки до осінньо-зимового періоду. А точніше — до надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути через війну та підступність рашистів. У міськраді на засіданні координаційної ради разом із фахівцями ДСНС, комунальних служб та керівниками різних галузей життєдіяльності міста продумали варіанти дій, якщо раптом громада залишиться без тепла.
Це непросто. Адже потрібно облаштувати теплі приміщення в школах і укриттях, мобільні пункти обігріву по мікрорайонах міста, визначити, скільки потрібно генераторів, чи доцільно закуповувати «буржуйки» для громади. А ще ж треба подбати, щоб були забезпечені теплом лікарні, працювала ТЕС тощо.
На все це потрібні кошти. У місті підрахували, що на аварійний запас труб тепломережі знадобиться три мільйони гривень, на двотижневе забезпечення пелетами ТЕС — 600 тисяч, 16 генераторів коштуватимуть понад 6,5 мільйона.
Водночас міська влада закликає: поки свою роботу роблять фахівці, обдумати план дій має і кожна родина. Кожен повинен знати, як обігріватиме помешкання, якщо не стане централізованого теплопостачання, газу, електрики. Подумати, чи є можливість переїхати в сільську хату чи на дачний масив. І чи запаслись там дровами та пелетами.
Це стосується не тільки кам’янчан. Усім радять не тільки покладатись на старання місцевої влади, а й самому подбати про власний комфорт та тепло. Так, урядовці радять утеплити фасад, замінити вікна та батареї, а тим, хто живе у приватних будинках, — придбати твердопаливні котли або пічки, запастися твердим паливом.
Добрі поради. От тільки скористатись ними зможуть не всі. Бо якщо бюджети громад все-таки вдається наповнювати та ще й закордонні партнери допомагають, то чимало родин виживають на мінімальні доходи. І допомоги їм чекати немає звідки.
Попит на деревину зростає
Та все-таки навіть найбідніші намагаються запастись дровами. Як розповідають у лісництвах краю, попит на них зріс у рази. Упродовж першого півріччя реалізували для населення деревини стільки, як за весь минулий рік, — до 75 тисяч кубометрів.
Тепер дрова купують навіть ті, у кого в помешканнях є газ. Хтось побоюється, що блакитне паливо може подорожчати. А хтось переживає, щоб не були пошкоджені газопроводи і не припинилось постачання блакитного палива.
В обласному управлінні лісового та мисливського господарства запевняють: навіть за збільшеного попиту дров вистачить на всіх. До кінця року лісівники планують продати ще майже 60 тисяч кубометрів. Пропонують обрати різні породи деревини. А за потреби доставлять додому до замовника.
Можна й просто звернутися до найближчого лісництва, адже кожен має право виписати на рік 15 кубометрів дров.
Але, купуючи паливо, потрібно бути обережними, щоб не наразитись на шахраїв, котрі так само користуються моментом. Правоохоронці та лісники просять не послуговуватися підозрілими сайтами чи оголошеннями з пропозиціями. Особливо тими, де пропонується значно дешевший товар.
Як розповіли в поліції, на такий гачок потрапила мешканка Дунаєвець. Через соцмережу вона домовилась про купівлю дешевих дров. Перерахувала продавцю вісім тисяч гривень, а той просто зник.
Правоохоронці кажуть, що таке тепер трапляється часто. Та щоб не обдурили шахраї, варто пам’ятати, що у лісистих областях кубометр дров може коштувати 600—700 гривень, а в інших областях ціна може доходити і до 1,2 тисячі гривень. Якщо ж пропонують менші вартості — це вже підозріло.
А ціни стали доступніші
Може видатись дивним, але за зростаючого попиту ціни на них навіть трохи зменшились. За даними статистики, на Хмельниччині ціна на дрова для опалення в січні становила понад 5,5 тисячі гривень за тонну. Навесні вона впала на двісті гривень, а влітку була менша — від 4,4 тисячі гривень за тонну.
З одного боку, сезонність споживання цього товару зумовлює його вартість. З другого — продавці розуміють, що від високих цін вони самі можуть програти, адже купівельна спроможність населення дедалі знижується. Тож потрібно знайти той баланс, коли і продавці зароблятимуть, і покупці зможуть купити.
Після спекотного літа холодна зима завжди насторожує. Про воєнну зиму нічого й казати — її реальні перспективи не знає ніхто. Але за час російського нападу наші міста й села вже пережили чимало випробувань. Люди багато чого навчились, зокрема й пристосовуватись до найважчих випробувань. Тож тепер у бага-тьох переважає не так почуття страху, як прагматизм: навіть до найгірших сценаріїв можна і потрібно підготуватись. І тоді пережити їх буде простіше.
Хмельницька область.
