У солідному за об'ємом і глибокому за змістом та щедро ілюстрованому виданні охоплено майже сто років суспільних процесів на Закарпатті. Йдеться начебто про родину Грицаків – від діда до онуки автора, але перед читачем пропливає ціле століття. Від входження краю до Австро-Угорської імперії (дід працював на шахтах Америки), Чехословацької Республіки (батько переїхав господарювати з гірського села на низинні реформовані землі), радянського періоду (колгоспні будні, автор вступив до університету, працював головою райвиконкому) – до нинішнього часу української Незалежності. Саме в українську добу Іван Грицак став відомим у області державним посадовцем – депутатом обласної ради, заступником голови облдержадміністрації, а згодом – Генеральним консулом України в польському місті Любліні та Надзвичайним і Повноважним Послом України в Празі.
«Родинне – через призму суспільного», – так сам автор коротко охарактеризував свою книжку. А вона справді заслуговує особливо ретельного прочитання. Адже це перше на Закарпатті документальне видання одного з очільників області нової доби. Були й попередні – Юрія Ільницького, Михайла Волощука, але стосувалися ранішого періоду.
Іван Грицак як людина з сильним характером і жагою до справедливості веде відверту документальну розповідь про переламні часи становлення і утвердження в краї у 1990-ті роки української доби, про референдуми, релігійні протистояння, складні моменти реформування економіки, перших осіб та їхній вплив на суспільні процеси... А далі, справжніми серпантинами долі, яка вела його до Києва (працював у МЗС), до Польщі, до Чеської Республіки. Надзвичайно цікавий погляд з-за кордону палкого патріота-дипломата на події, які відбувалися протягом останніх десятиліть в Україні. Завершує книжку сміливими думками-порадами про те, як би мала жити наша молода держава, запозичуючи практику і досвід своїх найближчих сусідів; чому ми змушені всіма силами протистояти російській навалі і лише після перемоги будувати нове життя – справедливе, чесне і обов'язково заможне. Бо Україна неймовірно багата країна з надзвичайно мудрими і працьовитими людьми. Але суспільні блага повинні розподілятися справедливо! І це мають забезпечувати нові кадри – воїни й звитяжці, які пройдуть через горнило нинішньої визвольної війни.
Цілком природно, що презентація такого цікавого видання відбувалася в солідному приміщенні – Закарпатському художньому музеї імені Йосифа Бокшая при велелюдді друзів, знайомих, родичів – прийшли два старші брати автора Михайло і Олексій, голова обласної ради Володимир Чубірко, професори Володимир Приходько, Микола Палінчак і Сергій Федака, посадовці обласних і міських структур, письменники, художники, журналісти, лікарі, представники Товариства польської культури, дипломати.
Автору цих рядків Іван Грицак подякував за сприяння у редагуванні і стилістичному вдосконаленні видання. На звершення він підписав книжку усім охочим, котрі взяли участь у цьому приємному заході.
Ужгород.
На знімку (зліва направо): Іван Грицак, Володимир Чубірко і народний художник України, Шевченківський лауреат Володимир Микита під час презентації книжки.
Фото автора.
