Серед них, зокрема, дозволів — 528, ліцензій — 224, погоджень —157, висновків 145, свідоцтв — 121, декларацій — 55, повідомлень — 42, посвідчень — 23.

Це «негативно впливає на започаткування провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання та їх вихід на ринок... Бюрократична процедура отримання документів дозвільного характеру потребує великих часових та фінансових витрат суб’єктів господарювання, створює додаткове адміністративне навантаження на них», — заявила Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Відтак уряд створив міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності.

Рішення було ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 13 січня 2023 року.

«Уряд робить ще один крок до дерегуляції бізнесу... В українських реаліях дерегуляція є необхідним інструментом, місія якого — кардинальне поліпшення бізнес-клімату, зокрема, інвестиційного клімату в Україні, створення нових робочих місць та підвищення якісних стандартів життя», — пояснила Юлія Свириденко.

Передбачається, що основними завданнями робочої групи будуть: координація дій державних органів у частині зменшення та оптимізації інструментів державного регулювання бізнесу; удосконалення нормативної бази в частині переведення в електронну форму інструментів державного регулювання.

Тим часом Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект, що сприяє удосконаленню послуг з централізованого та нецентралізованого водовідведення та впроваджує в українське законодавство європейські стандарти щодо захисту довкілля від негативного впливу стічних вод.

Про це повідомила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська.

«Ухвалення цього законопроекту дасть змогу забезпечити стале функціонування систем водовідведення, підвищити якість послуг у цій сфері та зменшити негативний вплив стічних вод на довкілля. Також врегулювати відносини між суб’єктами господарювання, споживачами та органами державного нагляду та контролю у сфері охорони довкілля», — наголосила заступниця міністра.

Пенсійний фонд України інформує. Станом на 13 січня профінансовано коштів: на пенсійні виплати — 28,8 млрд грн, у тому числі 6,3 млрд грн — на виплату пенсій через АТ «Укрпошта» (за повідомленням АТ «Укрпошта» станом на 12 січня доставлено 60,4% профінансованих сум), 22,5 млрд грн — через уповноважені банки (уповноваженими банками зараховано на рахунки пенсіонерів 100% профінансованих сум); на виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу — 3,9 млрд грн, на страхові виплати — 1232,1 млн грн, у тому числі 331,8 млн грн — на оплату лікарняних. У січні надано 370 тис. послуг особам, які звернулися до органів Пенсійного фонду України.

Підсумовував Віктор БОНДАР.