Літати мріяв з дитинства

Майбутній герой народився 21 грудня 1963 року в селі Долинське на Одещині. З дитинства мріяв стати пілотом. У 1981-му, після закінчення школи, навчався в Ізмаїльському ТСААФ, закінчив курси водія вантажного автомобіля. У 1982 році був призваний на строкову службу в армію, служив водієм санітарного автомобіля в Умані, в одному з навчальних авіаційних полків ЧВВАУЛ. Там він познайомився з багатьма курсантами-льотчиками, після чого вирішив вступати до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, про що не знали навіть батьки. Був одним із небагатьох курсантів, які завершили навчання на бойовому літаку МіГ-23.

Кіровоградщина стала рідною

Після навчання відбув для проходження служби на Кіровоградщину. З 1987 року служив у 190-му винищувальному авіаційному полку на аеродромі Канатове на МіГ-23. У 1990 році пройшов перенавчання на літак Су-27 і був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк (нині — 831-ша бригада тактичної авіації) Збройних Сил України, дислокований у місті Миргороді. З 1992-го, присягнувши на вірність народу України, продовжив виконувати свій військовий обов’язок у лавах Збройних Сил.

Тричі пролітав над Хрещатиком

Свого часу Степан Чобану здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1-го класу», його загальний наліт становив понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23 (модифікацій «М», «МЛ», «МЛД»), Су-27. Був учасником багатьох навчань та досліджень військової техніки. Брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996-му, 2001-му, 2008 році, виступав на авіашоу по всьому світу.

2010 року пішов на заслужений відпочинок, але в 2015-му, у зв’язку зі збройною агресією росії проти України, повернувся до лав ЗСУ. Як один із найдосвідченіших льотчиків Повітряних сил України, постійно чергував у складі сил протиповітряної оборони, підтримував молодий льотний склад, підвищував їхній вишкіл як льотчик-інструктор.

Прийняв бій одним з перших

23 лютого Степан Чобану заступив на бойове чергування, а вже 24 лютого 2022 року вивів літак із-під ракетного удару країни-агресора. За кілька днів встиг виконати понад 10 бойових вильотів для протидії ворожій авіації та крилатим ракетам.

28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Дії льотчика забезпечили підняття в повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром. Проте літак було атаковано ракетами і герой загинув смертю хоробрих. Осиротіли дружина і двоє синів.

Степан Чобану похований з військовими почестями на військовому цвинтарі в Миргороді на Полтавщині. За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету країни, вірність військовій присязі указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року майору Степану Чобану присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Із гордістю і... невимовним болем

Під час церемонії нагородження в столичному Маріїнському палаці і вручення «Золотої Зірки» дружині Степана Чобану Президент України зазначив: «Наші люди пройшли багато випробувань, вистояли проти зла, і сьогодні ми можемо сказати впевнено, що незалежність України ми збережемо назавжди. Збережемо, бо в нас є такі воїни. Збережемо, бо в нас є такі громадяни. Збережемо, бо в нас є така єдність».

Громада Миргорода вирішила присвоїти Степану Чобану звання почесного громадянина міста. На його честь перейменовано вулиці в Мукачеві, Києві, Миргороді та в рідному селі. А також вулицю Добровольського в Кропивницькому, де проживав герой.

Портрет Героя роботи кропивницького художника Андрія Хвороста — в експозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею на виставці «Україна: полум’я війни 2014—2023».

Петро МЕЛЬНИК, за матеріалами з відкритих джерел.

Фото з відкритих джерел.