З першого дня своєї появи на світ, у квітні 1863-го, опера «Запорожець за Дунаєм» мала неймовірний успіх і цим визнанням користується й донині.
Своєю популярністю опера завдячує дивовижному талантові й обдарованості свого автора, співака і композитора Семена Гулака-Артемовського, представника старовинного козацького роду, уродженця містечка Городище, що на Черкащині.
Людина високої європейської культури, після здобуття музичної освіти у Франції та Італії Гулак-Артемовський вступає на сцену петербурзької Маріїнської опери. Впродовж творчого життя співак мав п’ятдесят оперних партій переважно в італійських операх. Обізнаність з перлинами італійської музики спонукала його створити оригінальну українську оперу.
Ідею композиторові підказав історик Микола Костомаров — про українців, котрі не звикли мати над собою пана, окрім Бога.
Своєю формою українська опера була близькою до тодішніх комічних італійських опер, характерною ознакою яких була весела, запальна музика, легкість і гумор при змалюванні особистих переживань. Поставлена у квітні 1863 року на Маріїнській сцені, опера витримала 14 постановок. Потім, після горезвісного Емського указу, була заборонена. Але вона вже перейшла в Україну до репертуару мандрівних українських труп і міцно закріпилася в репертуарі Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. Обидва корифеї іскрометно виступали в партії Карася. Садовський, крім того, блискуче грав Імама, а Саксаганський — Султана.
До сьогодні «Запорожець за Дунаєм» з-поміж українських опер лідирує за кількістю версій у кіно. Їх аж п’ять! Так, версія 1953 року із неповторними Марією Литвиненко-Вольгемут та Іваном Паторжинським стала хрестоматійною.
Цікаво, що перші дві кіноверсії «Запорожця за Дунаєм» з’явилися майже одночасно в СРСР (1937, режисер І. Кавалерідзе) та США (1939, режисер Е. Ульмер). Обидві стрічки паралельно йшли в американському прокаті.
Створення фільму «Запорожець за Дунаєм» 1939 року пов’язане з іменем Василя Авраменка — українського хореографа і танцівника, уродженця Корсуня, котрий у 1920-х роках емігрував до Канади.
Щоб створити «Запорожця за Дунаєм», запальний Василь Авраменко розпочав велику кампанію зі збору коштів ледь не по всій українській діаспорі Канади та США. Митець залучав найкращих співаків (також емігрантів з України), здійснював постановки танців. Інтерпретація «Запорожця» Василем Авраменком — ще один значний внесок у популяризацію українського національного мистецтва за кордоном.
У наш час славетну оперу ставили на батьківщині Гулака-Артемовського найкращі майстри сцени. Зокрема, у 2015 році Національна опера України представила нову музичну сценічну версію перлини української класики.
Сучасну редакцію опери створили композитор Мирослав Скорик та головний режисер театру Анатолій Солов’яненко.
Нова потужна увертюра Мирослава Скорика на початку сценічної дії захоплює, вивищує твір до вершин національного музичного мистецтва. Народнопісенна мелодика, іскрометний гумор, колоритні образи героїв, яскраві обряди і танці — все наповнює невмирущу оперу палкою любов’ю до рідної України, її пісень, мови, музики.
Сергій ГАННОВИЦЬКИЙ, науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею.
