Її першими читачами стали учні «Школи супергероїв» при міській дитячій лікарні імені В. Й. Башека. Про книжку «Кольори» розмовляємо з її автором.
— Сергію, книжка «Кольори» яка за рахунком у вашому творчому доробку?
— Якщо говорити тільки про дитячу літературу, то — четверта. Першою була двомовна книжка-розмальовка «Кумедні звірятка», яка вийшла дуже лімітованою серією у 2020 році. Далі у тому ж таки 2020-му вийшла дуже вдала та смілива, на мій погляд, книжечка «Про Василя». Це теж віршована розмальовка, яка здобула перемогу у 2021-му на обласному конкурсі «Книга року» у номінації «Дитяча література».
Ілюструвала ці дві книжечки художниця Олена Славова. Наступного року захоплююча співпраця з відомою художницею Ольгою Швець вилилась у створення яскравого подарункового набору листівок на серію картин Ольги «Про ангелів», до кожної з яких я написав невеликі тексти.
Саме з цього набору і народилася вже третя моя тримовна книжечка, яку я назвав книжечкою-листівкою «На ангельських крилах». Це — моя перша кольорова книжка. Вона цікаво та ефектно оформлена, була перекладена німецькою та англійською мовами перекладачем Ольгою Храпчук.
І ось нині я знову ж таки з Оленою Славовою презентую нову, незвичну віршовану книжечку-розмальовку «Кольори». А ще у мене є дві поетичні збірки: «Фрагменти із щоденникових уривків» — взагалі, це перша моя книжка, яку я оприлюднив у 2019 році, — і книжка психологічної поезії «Діалект тиша», презентована у поєднанні з ілюстраціями Олени Славової у 2021-му. Отже, загалом — шість книжок різного плану та складності.
— «Кольори» — це результат шукань та пізнання себе?
— Так, результат моїх експериментів, досліджень, бажання пізнати нове у тому, чого ще не знаю, або у тому, у що, мабуть, не заглиблювався досі... Розумієте, дитяча книжечка «Кольори» — це намагання донести щось інше, щось незвичне, можливо, потаємне. Я багато спостерігаю, намагаюся зрозуміти, що цікавить дітей, що змушує їх сміятися, що захоплює, від чого вони у захваті.
Більшість книжок про кольори — це пряме вказування на певний колір та відповідний предмет. Такі книжечки розраховані на малюків переважно до п’яти літ, і вже у початкових класах діти більше не задумуються, яким кольором розмалювати сонце або море. Я ж пропоную у своїй книжці більш розширений погляд з асоціативною складовою. Переважно це несподівані повороти думки з цікавим підтекстом, розрахованим на інтуїцію.
— Читач знайде в книжці поезію, філософію, завдання для дозвілля з батьками чи ровесниками...
— Так, це забавка не тільки для дітей, а й для дорослих. Завжди прагну поєднувати дорослі та дитячі погляди, зробити щось нове, не схоже на інше... На мій погляд, я розповів доволі нескладною мовою не просто про кольори, а про деякі вчинки, дії та погляди на цікаві моменти з нашого з вами життя. У цьому, мабуть, і полягає моя філософія...
— У «Кольорах» головний герой допомагає читачеві під час мандрівки словом?
— Я склав розповідь від першої особи, від себе. Розпочав з того, що пропоную читачу поглянути на кольори моїми очима. Я відкриваю читачеві свій погляд на веселку, барви, світ, який бачу так, як описую у цій книжці.
Саме асоціації і панують у цих кольорах. Я бачу веселку: незвичну, цікаву, більш різноманітну та більш різнокольорову, ніж ми звикли. Саме поєднання художнього смаку зі смачним словом і створює таку особливу зацікавленість певним кольором у поєднанні з неймовірною магічною атмосферою.
— Як писалася поезія? І на який вік розраховані вірші?
— Усе було написано у своєрідній формі ще у 2020 році. Написано, але не для дітей... То були філософсько-психологічні замальовки на тему кольорів для дорослої аудиторії. Уже досить давно я працюю над складною прозою, яка заглиблена у філософію та психологію світу. Для мене то цікава тема, яку я досліджую уже чотири роки. Так досліджую, що якось несподівано для себе склав такі поетично-асоціативні портрети до кожної барви веселки. Тому правильніше буде сказати, що книжечка адаптувалася або народжувалася заново вже з новим забарвленням, текстом та смаком. Було дуже складно переключатися, налаштувати думки на дорослий, а опісля — дитячий рівень... Писав, а потім майже щотижня перероблював тексти, деякі навіть повністю, намагався створити просте, але водночас цікаве римування. Книжечка розрахована на дітей від п’яти до десяти літ, хоча й дорослим було б цікаво дізнатися щось нове про кольори.
— А музичною мовою книжка зазвучить?
— Навіть не думав над цим... Можливо, хтось і візьме ці віршики та покладе на музику — я не проти. У світі стільки різноманітних музичних течій та стилів, що можна навіть з одного слова або навіть літери зробити світовий шедевр. Це я кажу як людина, яка все життя мала справу з музикою.
— Ми звикли вважати, що кольорів веселки сім. А скільки їх заримовано вами?
— Співпраця з художниками змушує бачити кольоровий спектр набагато більшим, ніж він є у звичному для ока природному середовищі. Ми звикли, що веселка — то сім барв. Але ж є ще кольори, без яких у принципі ми не можемо уявити нашого життя. От тому я додав до основної гами ще й рожевий, білий, сірий та чорний. Тобто зробив таку трохи розширену веселку з одинадцяти кольорів, яку й поклав на віршований ряд.
— Чи радилися ви із психологами, педагогами, батьками і з маленькими читачами?
— Я нічого не роблю без поради фахівців, бо ставлюся професійно до своєї діяльності. Саме тому у моєму оточенні багато філологів, вчителів, психологів, дизайнерів, вчених, коректорів та інших дружньо налаштованих людей. Так, коли я все це задумав, то довго вагався, нервував, потім радився із моїм редактором та педагогом Людмилою Суворовою, далі консультувався із чудовим психологом Тетяною Колесник.
Ми читали віршики дітям та уважно прислуховувалися до їхніх думок, ставили запитання їхнім батькам, намагаючись почути враження від прочитаного... Розумієте, мені нецікаво створювати щось схоже на інше, щось таке, що вже є. Хотілося зробити багатофункціональну та містку книжечку, яку буде цікаво не просто читати, а навіть відтворювати в ігровій формі. А ще я б хотів, щоб ці тексти мали терапевтичний та заспокійливий ефект. А в поєднанні з малюнками — ще й мали ефект арт-терапії. Взагалі я вважаю, що у мене дружна і справжня команда професіоналів, які зацікавлені у розвитку і популяризації дитячої книги, небайдужі до сьогодення та дітей взагалі.
— Чому саме Олену Славову запросили стати ілюстраторкою?
— «Кольори» — вже четверта наша спільна робота. З Оленою ми знайомі вже, мабуть, літ двадцять п’ять, добре знаємо одне одного. Мені подобаються її графічні роботи, тому саме її я і обрав як ілюстратора до цієї книжечки. Хоч Олена вже тривалий час перебуває за кордоном, ми тримаємо зв’язок, радимось та підтримуємо один одного. Запропонував цей проект, а вона не відмовилась. Я дав Олені повну свободу дій: роби, що вважаєш за потрібне, — і вона виявилася справжньою мисткинею, яка не просто створила чудові дитячі ілюстрації, а, на мій погляд, пішла ще далі в асоціативному плані. Її ілюстрації не просто можна розмалювати — кожна дитина зможе додати до малюнка щось своє, щось незвично цікаве та ексклюзивне.
Додамо, що зустріч із Сергієм Храпчуком у «Школі супергероїв» традиційно відбулася у творчому тандемі з бібліотекаркою Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва Тетяною Данилевич.
Житомир.
Фото надано Сергієм Храпчуком.
