Про початок війни...

«Особисто я не погоджуюся з думкою про те, що Україна не готувалася до війни. Ми готувалися, але не сильно це афішувалося. Скажімо, обласна державна адміністрація разом з обласною радою наприкінці грудня 2021 року передбачили в обласному бюджеті кошти для формування територіальної оборони, яка, фактично, була вже створена з вересня того ж року.

Коли розпочались повномасштабні воєнні дії, у нас була вже власна бригада територіальної оборони та почалося формування батальйонів. В умовах війни зіштовхнулися з проблемою непридатності приміщень, виділених для розміщення підрозділів територіальної оборони — там не було світла, тепла. Діяти доводилося швидко, рішення приймали зважені. Я надзвичайно вдячна аграріям Кіровоградщини за надану допомогу. Наприклад, для швидшого забезпечення світлом приміщення тероборони один із підприємців оперативно купив на пів мільйона гривень матеріалів.

Викликів виникало дуже багато. Формували систему блокпостів, створювали продовольчий штаб. Один із пріоритетних напрямів, над яким працювала команда військової адміністрації, турбота про жителів області, їхнє навчання виживання в умовах війни, адекватне реагування на сигнали повітряних тривог, намагання зберегти спокій, запобігання паніці.

Крім того, для мене, як для жінки, принципово було відпрацювати з керівництвом дитячих будинків алгоритм вивезення дітей за кордон задля їхньої безпеки. Ми максимально швидко провели цю роботу, бо висіла загроза приходу ворога на нашу землю...»

Ворог близько

«У бік Кіровоградщини зі сторони Миколаєва просувалися колони росіян на танках. Вони вже були неподалік Кетрисанівської громади (за 100 кілометрів від Кропивницького), тож діяти треба було негайно. У цій ситуації завдяки спільно злагодженим діям Кіровоградської та Миколаївської військових адміністрацій ми пішли на випередження дій ворога — колону швидко розбили.

Про її рух нам повідомляли місцеві жителі. Люди розповідали, що рашисти зупинялися на тракторних бригадах сільгосппідприємств, запасалися пальним. Серед інформаторів був один літній чоловік, якого, на превеликий жаль, росіяни застрелили. Саме завдяки цій людині наша авіація змогла вчасно зреагувати та знищити ворожу колону.

У перші дні війни ми жили та ночували на роботі, а додому ходили лише переодягнутися. Так ми пережили перші дні війни...»

«Консолідувати зусилля, щоб максимально бути корисними...»

Після звільнення з посади голови обласної військової адміністрації у березні 2022 року Марія Чорна отримала запрошення від голови Міжнародного штабу допомоги українцям Ганни Крисюк (до складу якого входять представники 80 країн) координувати діяльність штабу в Кіровоградській області. Саме з цієї пропозиції і розпочалася її волонтерська діяльність.

— Спочатку працювала з тими організаціями, зокрема — і громадськими, міжнародними, учасниками штабу. Згодом почали телефонувати представники інших волонтерських організацій, — розповідає Марія Чорна.

«Займаючись волонтерською діяльністю, я не могла залишити без уваги батальйони територіальної оборони, які входять у нашу 121-шу бригаду і до створення яких я була залучена. Завжди реагую на прохання хлопців та допомагаю їм із доставкою на передову всього найнеобхіднішого.

На початку моєї волонтерської діяльності ми не їздили на інші території, а роздавали гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам, які зупинилися на Кіровоградщині. Згодом почали практикувати доставку вантажів на деокуповані території Херсонщини та Миколаївщини.

Нині налагоджена тісна співпраця з народним депутатом від Херсонщини Сергієм Козирем, старостами сіл та головами територіальних громад».

Нещодавно Марія повернулася з Херсонщини, з одинадцятої гуманітарної місії. Відвезла туди продукти харчування, засоби гігієни, одяг та взуття.

«Окрім допомоги від Міжнародної організації, яку я представляю, нам допомагають збирати вантажі й інші небайдужі люди. Коли ми збиралися їхати на Херсонщину всьоме, одна з громад Житомирщини передала три тонни зібраної у себе гуманітарної допомоги. А коли планували восьму поїздку, отримали гуманітарний вантаж з Білої Церкви та Миколаєва.

Не завжди наша команда в змозі охопити всі території та особисто відвезти вантажі, тож передаємо допомогу через інших людей.

Крім того, у забезпеченні фронту та жителів деокупованих територій нам дуже допомагають сільгоспвиробники, підприємці. Вони надають транспорт, пальне для поїздок на деокуповані території. Допомагають коштами, продуктами харчування. Так, один з аграріїв надав використані мішки-рукави для зберігання зерна, які дуже знадобилися нашим воїнам для облаштування бліндажів.

Свій внесок у наближення Перемоги роблять і бабусі, які плетуть шкарпетки та передають до нашого штабу, а також профспілкові організації, салони краси, діти, які збирають речі, кошти для ЗСУ та населення деокупованих територій.

Однак, якщо раніше жителі деокупованих територій більше потребували речей щоденного вжитку, то нині вони дякують нам за десятки тонн доставлених вантажів і просять привезти психологів, які попрацювали б з дітьми.

Адже війна позначилася і на наймолодших жителях нашої країни. Є діти, які через стрес, викликаний воєнними діями, перестали розмовляти.

Загалом я знаю проблеми та потреби дітей із тих деокупованих територій, де встигла побувати. Жителі тих територій найбільше потребують уваги та живого спілкування. Коли в черговий раз приїжджаю до них, вони тепло та привітно зустрічають. За цей час ми всі наче стали однією великою родиною».

Із розумінням і підтримкою

«Моя власна родина — син, онук, невістка завжди підтримують всі мої починання. Також маю підтримку братів, племінників та своєї команди і дівчат з Міжнародного штабу допомоги українцям, а ще жінок із Business Woman Club. Всі вони розуміють важливість та необхідність справи, якою я займаюся. У цей важкий час всі ми маємо консолідувати зусилля для того, щоб максимально бути корисними людям».
І їй, мабуть, це вдається. Під час міжнародного жіночого форуму «Business Woman 2023» на тему «Роль жінок під час війни», організованого міжнародним журналом «Business Woman», що відбувся в Києві за підтримки

Програми USAID «Конкурентоcпроможна економіка України» регіональну координаторку Міжнародного штабу допомоги українцям, голову Кіровоградської ОДА в 2021—2022 роках Марію Чорну відзначено як переможницю у номінації «Соціальна відповідальність» премії «Woman 2022». Нагороду їй вручили Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема, регіональний директор ААК Дмитро Шульмейстер та Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.

У житті Марія Чорна дотримується принципу — завжди залишатися людиною, вчиняти так, щоб не було соромно перед самою собою, дітьми, онуками.

Кіровоградська область.

Фото надано автором.