Про це під час засідання уряду повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Важливо, що наші прогнози корелюються з оцінками міжнародних фінансових інституцій. Зокрема, Міжнародний валютний фонд відзначає стійкість української економіки та прогнозує її зростання у 2023-му та 2024 році», — сказав він, зауваживши, що під час переговорів із МВФ про перегляд програми фінансування вже є домовленість на рівні експертів, тож тепер очікується позитивне рішення Виконавчої ради МВФ для виділення подальшого траншу в розмірі 900 мільйонів доларів.

«Для України принципово важливо демонструвати економічне відновлення. Це сигнал нашим партнерам, що їхня підтримка дає конкретні результати. Це сигнал внутрішнім та зовнішнім інвесторам про те, що вкладати кошти в українську економіку вигідно та перспективно», — підкреслив Д. Шмигаль, додавши, що додатковою мотивацією для інвесторів вкладати кошти в Україну є страхування воєнних ризиків. За його словами, зараз триває робота із ключовими світовими інституціями, які можуть надати такі гарантії. Зокрема, багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (MIGA) з початку повномасштабної війни вже надало страхове покриття на суму понад 166 мільйонів доларів та тривають переговори про запуск нових проектів, американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) уже також схвалила п’ять нових проектів на 380 мільйонів доларів, тривають переговори з ЄБРР про страхування торговельних операцій, з перспективою масштабування співпраці на страхування інвестицій. Крім того, за словами прем’єра, покривати інвестиційні ризики для свого бізнесу можуть експортно-кредитні агентства Японії, Німеччини, Франції, Данії, Італії, Швеції, Великої Британії та Польщі.

Уряд підтримав постанову, яка дозволяє громадянам країн ЄС використовувати кваліфіковані електронні підписи та надавати в Україні електронні довірчі. Окрім спрощення електронної взаємодії з іноземними партнерами, ці зміни сприятимуть інтеграції нашої держави в Єдиний цифровий ринок ЄС.

Кабмін підтримав та подасть до Верховної Ради законопроекти про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо приведення законодавства про запобігання корупції у відповідність до висновків Європейської Комісії та про внесення змін до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо посилення інституційної спроможності агентства.

Першим документом пропонується скасувати обмеження повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо продовження перевірки активів, які вже пройшли цей процес, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби.

Другий законопроект передбачає поетапне, протягом трьох років, збільшення кількості співробітників НАБУ із 700 до 1000 осіб, що дасть змогу посилити інституційну та операційну незалежність НАБУ.

«Прийняття цих двох законопроектів означатиме виконання двох із чотирьох ключових рекомендацій, які надала нам Єврокомісія у своєму звіті щодо розширення», — зазначив міністр юстиції Денис Малюська, додавши, що уряд звертатиметься до народних депутатів та профільного комітету з проханням розглянути ці законодавчі ініціативи у пріоритетному порядку.