У заході, що відбувся в режимі відеоконференції та об’єднав понад 100 учасників, як повідомили в секретаріаті комітету, взяли участь народні депутати, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, профспілок, наукових установ.

Головуючий на засіданні перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк (на знімку) у своєму виступі окреслив низку проблемних питань. Зокрема, торкнувся якості та достатності надання послуг підрозділами соціального захисту населення внутрішньо переміщеним особам, кількість яких нині становить 4,9 млн громадян. Ще одне запитання він адресував до уряду: як забезпечується державна допомога внутрішньо переміщеним особам, які повертаються до місць постійного проживання, де російською агресією знищено все, зокрема житло, майно громадян. «Ми хочемо почути позицію Кабінету Міністрів, який в одній зі своїх постанов позбавляє статусу ВПО та відповідної допомоги тих громадян, які вирішили взяти кредит на придбання житла. Чи справедливо позбавляти цих громадян підтримки. І якими є конкретні пропозиції уряду щодо вдосконалення законодавства щодо захисту внутрішньо переміщених родин, чоловіки чи дружини яких захищають державу на фронті», — зазначив Михайло Цимбалюк, додавши, що актуальним також залишається питання працевлаштування осіб з інвалідністю, кількість яких через війну росії проти України невпинно зростає, а також підтримка бізнесу, яким створюються робочі місця для відповідної категорії громадян.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підтвердив, що в 2023 році мали місце факти порушення прав ВПО, про що свідчать 6 тисяч відповідних звернень громадян, зокрема, в частині затримки виплат соціальної допомоги. «Я розумію умови, в яких перебувала наша держава в 2022 році, була потреба в термінових рішеннях, терміновому виділенні коштів на соціальну допомогу, але в кінці 2023 року вся державна система має працювати ідеально і таких звернень не повинно бути», — зазначив Д. Лубінець.

У свою чергу урядовці запевнили, що на сьогодні відповідна заборгованість, яку спричинило стрімке зростання кількості ВПО на початку 2023 року, відсутня.

Торкнувся Уповноважений Верховної Ради з прав людини під час свого виступу й інших актуальних питань. Так, в Офісі Омбудсмена підтримують позицію, що українці, які проживають за кордоном, не мають отримувати допомогу на проживання ВПО, оскільки вони отримують виплати від іноземних держав. Водночас не підтримується підхід, коли допомога не надаватиметься тим громадянам, які мають на своїх рахунках суму, що перевищує 100 тисяч гривень. Адже, наприклад, таку суму можуть мати на рахунках рідні захисників України, які перебувають у полоні чи є зниклими безвісти за особливих обставин і мають статус ВПО.

Нині сфера соціального захисту працює в умовах надзвичайного навантаження та стресу, зауважила перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак. За її словами, до роботи в сфері соціального захисту на державному та місцевому рівнях залучено майже 106 тисяч осіб, з них 20 тисяч — працює в Пенсійному фонді, 16 тисяч — в управліннях соціального захисту населення, близько 3,5 тисячі осіб є соціальними працівниками.

Ця кількість працівників є недостатньою в умовах істотного збільшення громадян, які внаслідок війни потребують підтримки. Мало того, учасники слухань зазначали, що система соціального захисту потерпає від нестачі кваліфікованих працівників, особливо в сфері надання соціальних послуг, — через високий рівень професійного стресу та низький рівень заробітної плати, що пропонується.

Щодо перегляду умов та строків надання допомог ВПО у Міністерстві соціальної політики зазначили, що на сьогодні всі соціальні видатки фінансуються за рахунок коштів міжнародних партнерів (здебільшого це позики на пільгових умовах). Відповідні позики надаються міжнародними донорами за низки умов, наприклад, що кожна соціальна виплата має бути адресною та відповідно до дійсної потреби людини в фінансовій підтримці від держави. При цьому часто людина/родина є носієм множинних статусів (статусу ВПО, малозабезпеченої родини, одинокої матері/батька, багатодітної) та має право на низку допомог, субсидій та пільг від держави.

За відсутності розуміння строків завершення війни та часткової залежності державного бюджету від міжнародних позик уряд намагається балансувати між можливостями держави та створенням умов для того, щоб громадяни відповідально та активно дбали про власний добробут та добробут своєї родини. Для цього, зокрема, відбувається активна співпраця Мінсоцполітики та Мінекономіки в частині працевлаштування громадян працездатного віку, отримання гранту на ведення бізнесу, проходження навчання (перенавчання).

Водночас важливим та актуальним залишається питання підтримки громадян, які вимушені доглядати за членами родини (наприклад, особами з інвалідністю, людьми поважного віку, дітьми), через що не можуть гідно реалізувати себе на ринку праці. Нині уряд напрацьовує відповідні програми підтримки (розширення послуг з догляду, зокрема, за членами родин ВПО; підтримка жінок з прифронтових територій, які хочуть працювати та мають дітей віком до шести років). Також напрацьовує проекти забезпечення ВПО індивідуальним житлом (соціальне житло, пільгове кредитування, компенсація вартості оренди тощо).

У цьому контексті народний депутат Тарас Тарасенко акцентував увагу уряду на тому, що громадяни мають бути заздалегідь повідомлені про зміни у соціальній політиці, «щоб планувати своє життя».

Зрештою, за підсумками слухань комітет напрацює рекомендації для Кабінету Міністрів, органів центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також пропозиції щодо підготовки законодавчих ініціатив.

Вл. інф.