Зруйнувавши однойменну ГЕС та греблю на Херсонщині, російські окупанти спричинили масштабну екологічну катастрофу, зумовлену раптовим і неконтрольованим викидом значних обсягів затримуваної води. Опісля цього відбулося природне осушення більшої частини дна. Штучне море, яке займало площу в 215,5 тисячі гектарів водного дзеркала та інтенсивно використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації, фактично припинило існувати.

Якщо на місцях роздадуть наділи, оскаржувати такі дії буде важко

Власне, доля цього суходолу і потрапила до зони особливої уваги і уряду, і Верховної Ради. У парламенті зареєстровано два законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів з попередження нецільового використання земель Каховського водосховища» (реєстр. № 10135) від Кабміну та альтернативний «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель, яке займало Каховське водосховище» (реєстр. № 10135-1), ініційований народними депутатами Богданом Торохтієм, Олегом Бондаренком, Сергієм Буніним, Павлом Якименком, Сергієм Литвиненком, Артемом Чорноморовим, Маргаритою Шол, Мариною Нікітиною, Тетяною Грищенко. Документами пропонуються шляхи відновлення Каховського водосховища та попередження нецільового використання землі, яку воно займало.

Розуміння того, що треба негайно ставати на законодавчий захист утвореного після руйнування дамби величезного суходолу і зволікати не можна, серед народних обранців є. Адже Каховське водосховище розташоване на землях 27 територіальних громад трьох областей. У силу безпекових і технічних обставин очікується, що відбудова греблі та повторне заповнення водойми можливі хіба що через п’ять-десять років. Де гарантія, що протягом цього періоду органи виконавчої влади та місцевого самоврядування не понаприймають відповідних рішень, не наріжуть і не роздадуть наділи у власність та користування в межах Каховського водосховища та його прибережної захисної смуги. І оскаржувати такі дії згодом буде важко, адже їхні повноваження щодо формування ділянок різного цільового призначення та надання їх у власність і користування громадянам визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Освоєння суходолу, утвореного після руйнування греблі, та прибережних захисних смуг водосховища, зокрема для містобудівних потреб, у майбутньому значно ускладнить повторне заповнення водойми. Адже здійснення відповідних заходів потребуватиме вирішення широкого спектра питань примусового відчуження таких ділянок для суспільних потреб, примусового припинення прав користування ними та передбачатиме, серед іншого, необхідність відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. До того ж позови про відшкодування таких збитків до судів затягуватимуть прийняття управлінських рішень, відбудову Каховської ГЕС та відновлення водосховища.

Як зазначалося під час одного з попередніх засідань комітету, є ризик того, що до моменту, коли країна буде готова до відновлення знищеного рф водосховища, може не бути що відновлювати. Тож законодавча ініціатива, покликана запобігти нецільовому використанню земель та їхній роздачі в оренду або власність, — важлива й актуальна.

Голова підкомітету з питань земельних відносин Артем Нагаєвський, звертаючись до колег, зауважував, «що, враховуючи цю катастрофу і цей резонанс, питання дуже нагальне. І я би рекомендував ставити як пріоритетне та невідкладне. І як терміновий законопроект його треба розглянути в найкоротші строки. У нас справді виникли і вже є факти самозахоплення там землі, якісь городи починаються, якийсь обробіток. Нам треба все терміново припинити і зробити так, щоб це не розповсюджувалось на інші землі водосховища, які вивільнилися внаслідок катастрофи».

Проектні суперечки

Основними положеннями і урядового законопроекту, і альтернативного пропонується:

визначити, що землями, які займало Каховське водосховище, вважаються землі водного фонду державної власності під водним простором Каховського водосховища при форсованому підпірному рівні води, а також площі, на яких розташовані об’єкти, необхідні для забезпечення його функціонування (дамби, дороги, причали, протиерозійні споруди, прибережні захисні смуги, шлюзи). Межі масиву поверхневих вод дешифруються за матеріалами дистанційного зондування землі, виготовленими до моменту руйнації греблі (як стверджують у Мінагрополітики, проведено немало консультацій з різними спеціалістами, які й дійшли висновку, що це можливо — визначити межі за саме такими матеріалами).

окреслити особливості проведення робіт із землеустрою, та погодження відповідного проекту землеустрою, для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, які займало Каховське водосховище;

передбачити, що контроль за дотриманням встановлених вимог здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
 забезпечити організацію внесення відомостей про обмеження у використанні земель, які займало Каховське водосховище, до Державного земельного кадастру.

Такі норми, вважають і в уряді, і в парламенті, сприятимуть збереженню цих територій для повноцінного відновлення Каховського водосховища.
Альтернативний проект, який представляв народний депутат Богдан Торохтій, також схвалює спорудження греблі.

«Відбудова України без відновлення Каховського водосховища неможлива, — зауважив він. — Це є необхідною передумовою регулювання стоку Дніпра для забезпечення електроенергією, зрошення та водозабезпечення посушливих районів півдня України в умовах кліматичних змін, а також річкової навігації від Херсона до Запоріжжя».

За його словами, в цілому підтримуючи урядовий проект, народні депутати від аграрного та екологічного комітетів — автори альтернативної законодавчої ініціативи низку положень пропонують «врегулювати трошки по-іншому».

«По-перше, вважаємо, що не можна визначати розробника проекту землеустрою, який працюватиме над внесенням до кадастру меж зруйновного водосховища, без ProZorro, — наголосив Богдан Торохтій. — В одному проекті написано, що таким розробником виступає виключно Центр Держземкадастру. На мій погляд, це не зовсім правильно. Має бути, мабуть, тендер: хто виграє, хто запропонує там найнижчу ціну, той нехай і заходить, щоб держава не переплачувала на цьому».

Урядовий законопроект визначає єдиного виконавця розроблення проекту землеустрою, на підставі якого до Державного земельного кадастру мають вноситися відомості про межі Каховського водосховища, а саме — державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру».

Тоді як альтернативним пропонується дати доручення Кабінету Міністрів у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим законом забезпечити визначення відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» розробника проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів. Істотна відмінність — дозволяється формувати земельні ділянки, визначати та змінювати їх цільове призначення на території Каховського водосховища не лише для цілей його відновлення, а й для здійснення заходів з охорони земель, створення територій, об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Це пов’язане з тим, що певну частину території, яку займало Каховське водосховище, можна використати для цілей охорони довкілля.

Урядовим законопроектом пропонується встановити заборону на формування, передачу у власність та користування, зміну цільового призначення ділянок на землях, яке займало Каховське водосховище, протягом п’ятнадцяти років з дня набрання чинності цим законом. Альтернативний передбачає, що зняття зазначеної заборони може мати місце не раніше припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях.

«Хто зараз дасть відповідь, коли у нас закінчиться війна? Ми не можемо відбудовувати водосховище в умовах, коли частина його території окупована. Тому альтернативний проект пропонує, що заборона не знімається раніше закінчення війни. На мій погляд, це логічніше», — пояснив Богдан Торохтій.

Експерт із земельного права Сергій Біленко надав свою юридичну оцінку: «Обидва законопроекти заслуговують на увагу і розв’язують справді нагальну проблему. Але певні недоліки є в обох текстах. І там, і там землі Каховського водосховища названі як землі державної власності, проте у нас у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» частина земель державної власності була передана громадам. І на території цього водосховища стовідсотково є і землі комунальної власності. Якщо піде саме така редакція, вона фактично може не спрацювати, бо поширюватиметься лише на землі державної власності. Доцільно розповсюдити оці заборони на землі і державної, і комунальної власності».

Тож на базі двох представлених проектів Комітет з питань аграрної та земельної політики готує до розгляду Верховною Радою доопрацьований законопроект. Основні його відмінності озвучив на черговому засіданні той-таки Сергій Біленко: «У визначенні тих земель, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, як земля, яку займало Каховське водосховище, включені всі землі всіх форм власності, а не лише державної, як було в основному та альтернативному законопроектах». Водночас, за його словами, передбачено, «що визначення виконавця робіт з розроблення проекту землеустрою, на підставі якого відомості про межі Каховського водосховища вносяться до Державного земельного кадастру, здійснюються на конкурентних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні закупівлі. Також пропонується дати доручення Кабінету Міністрів, внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок — внаслідок спрацювання Каховського водосховища значна їх кількість уже не може вважатися меліорованими землями у зв’язку з тим, що їх меліорація не здійснюється за відсутності води у водосховищі, а отже, їх нормативна грошова оцінка має зазнати змін. Крім того, пропонується встановити, що 15-річний термін заборони на надання земельних ділянок дна Каховського водосховища і зміну їх цільового призначення не повинен закінчуватися раніше припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідній місцевості».

Фото з відкритих джерел.