«Як і обіцяв колегам, будемо робити Верховну Раду більш відкритою», — зауважив він та розповів про перші кроки на посаді очільника комітету, а також про наміри.

Станом на сьогодні комітет працює у складі чотирьох осіб, повідомив його керівник. І це формально. Бо реально працюють лише троє, адже попередній голова перебуває під арештом.

Водночас він повідомив, що вже налагоджує тісну співпрацю із Комітетом з питань гуманітарної політики, зокрема з підкомітетом інформаційної політики на чолі з Євгенією Кравчук. «Зараз пропрацьовуємо кілька важливих законодавчих новацій, — повідомив парламентарій. — Це вдосконалення закону про доступ до інформації. Маємо особливості доступу під час воєнного стану, і їх необхідно унормувати, щоб не дозволяти владі зловживати ситуацією, з одного боку, а з іншого — щоб суспільство, і передусім журналісти, розуміли, як і що можна вимагати».

Ярослав Юрчишин поінформував, що вже відбулося перше засідання комітету, під час якого ключовими пріоритетами визначили привернення уваги світу до звільнення полонених українських журналістів, а також пошук публічних та юридичних механізмів. «Понад 25 осіб станом на листопад перебувають у полоні, — наголосив він. — Про окремих, як наприклад про Вікторію Рощину з «Української правди», ми навіть не знаємо, де вони перебувають». Українські парламентарії мають намір залучати до розв’язання цієї проблеми такі міжнародні організації, як «Репортери без кордонів», Європейську федерацію журналістів, відповідні структури Ради Європи тощо. Питання планують піднімати на більш серйозний політичний рівень.

А вже в січні 2024-го вийти в сесійний зал із постановою, яка закликатиме міжнародні установи працювати більш активно. «З юридичного боку, разом із медіа-експертами і з представниками журналістських середовищ, ми формуємо окремий трек для міжнародного трибуналу і міжнародного кримінального суду щодо перешкоджання діяльності журналістів з боку країни-агресора», — наголосив він.

Водночас народні депутати мають намір працювати і над розробкою більш зрозумілих правил акредитації журналістів на лінію розмежування. Для цього необхідно буде налагодити спільну роботу із представниками Генерального штабу Міністерства оборони. «Дуже приємно, що в цьому плані в нас синхронізовані пріоритети із Президентом», — зауважив голова Комітету з питань свободи слова.

Спілкування новообраного голови комітету із представниками ЗМІ відбувалося в одному із парламентських приміщень, де облаштували тимчасовий прес-центр. Тож значну частину брифінгу Ярослав Юрчишин присвятив темі повернення журналістів у кулуари будинку під куполом. Він поінформував, що комітет спільно з Апаратом Верховної Ради вже зробив запит до Державної служби з надзвичайних ситуацій і тих органів, які можуть дати чітку інформацію про кількість місць у сховищах і про якість цих сховищ. «Це буде не публічна інформація, зважаючи на те, що вона пов’язана із заходами безпеки, але від цього залежатиме, чи зможемо ми вас запросити в кулуари, — зазначив політик. — Зараз є тільки опосередковані фактори і проблеми з кількістю місць. Бо коли до нас приїжджають міжнародні делегації, досить часто під час тривоги працівники апарату, кількість яких і так скорочена, змушені вулицею переходити у сховища. Тепер наше спільне завдання — переконати політиків приходити сюди з новинами, бо недалеко-
глядно надавати таку роль анонімним телеграм-каналам».

Поки з’ясовуються питання, пов’язані із гарантією безпеки для журналістів, точно можна говорити тільки про роботу у форматі прес-центру, підкреслив парламентарій. Прес-центр буде повністю відкритий. «Якщо ви сформуєте запити, я зі свого боку буду старатися мотивувати колег, керівників фракцій та очільників парламенту приходити до вас і спілкуватися», — запевнив Ярослав Юрчишин.

«Ми не можемо допустити, щоби продовжилася тенденція до зниження ефективності розслідування справ про перешкоджання журналістській діяльності, — наголосив під час брифінгу Ярослав Юрчишин. — Я мав зустрічі із представниками Міністерства внутрішніх справ, під час яких мене поінформували, що в резонансній справі нападу на Михайла Ткача вже вручено підозри. Ми, як комітет, повернемо собі максимальну функцію парламентського контролю над тим, щоби влада спілкувалася із журналістами і не перешкоджала роботі».

Члени комітету з питань свободи слова також мають намір напрацювати механізми роботи із населенням у сфері медіа-грамотності. «Уміння відрізняти факти від оціночних суджень є надзвичайно важливим для протидії російським інформаційним атакам», — переконаний очільник комітету. Уже зараз парламентарії думають про популяризацію курсів медіа грамотності або певних чітких інструкцій. «Це не дасть швидкого ефекту, але маємо вибудовувати елементи стійкості, які працюватимуть довго», — за-значив Ярослав Юрчишин, пообіцявши водночас відновити при комітеті громадську раду, щоб нічого для журналістів не приймалося без журналістів.

Голова парламентського комітету повідомив, що відкритий до спілкування і дав відповіді на всі запитання, які звучали від представників медіа. Відповідаючи на запитання «Голосу України», Ярослав Юрчишин, зокрема, за-уважив, що Комітет свободи слова спільно з Апаратом Верховної Ради працює над розробкою нових правил акредитації для парламентських журналістів.

Адже нині в законодавчому органі влади їх акредитовано понад чотири тисячі. Серед них є представники ЗМІ країни-агресора. «Коли в нас будуть певні напрацювання, ми проведемо тут круглий стіл і проговоримо, що і як ми пропонуємо, — запевнив політик. — Війна відкрила моменти, за яких ми не можемо нехтувати певними елементами безпеки. І ми маємо знайти відповіді на запитання: як надати належний доступ, на який має право кожен українець відповідно до Конституції, і водночас гарантувати безпеку інформаційного простору. Є факти, що певні люди, які були акредитовані в парламенті, нині перебувають під пильним наглядом спецслужб. Тому із пропозиціями із цього питання ми вийдемо, коли будемо готові».