Авторитетний візантійський історик Прокопій Кесарійський із VІ ст. н. е. провіщає: «Племена ці, Sclaveni й Antes, не управляються однією людиною, а зстародавна живуть у народовладді, й від того в них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно... вони вважають, що один з богів — творець блискавки — саме він є єдиний владар усього...»
Чи ж не так само в давньогрецькій міфології з юності людства Зевс — «творець блискавки», «єдиний владар» олімпійської сім’ї», «батько богів і людей»?
Прокопій наголошує: «Та й ім’я в старовину в Sclaveni й Antes було те саме: у давнину обоє цих племен називалися спорами (розсіяними), думаю, через те, що вони жили, займаючи країну «спораден» (розсіяно), окремими селищами. Тому їм і землі доводиться займати багато. Вони живуть на більшій частині берега Істру (Дунаю. — В. П.) по той бік ріки».
Це — коли дивитися із заходу.
1596 року знамените місто над Дніпром відвідав Рейнольд Гейденштейн, довірений секретар польських королів Стефана і Сигізмунда Вази. Поділився враженнями від побаченого й почутого:
«Упом’янувши Київ, таке славне й велелюдне місто, не зайве буде коротенько нагадати... Перед кількома віками князі київські були володарями всіх росій. І тієї, яка тепер називається москвою, і тієї, яка досі зветься Руссю.
Владарювали князі до моря Чорного і Дунаю. Столицею їхньою був Київ. Коли його було побудовано, від якої давнини існує, чи не сягає, можливо, часів Колхіди й Енея: закрили все далека старовина та байдужість істориків.
Залишилися, одначе, сліди попередньої величі. Стіна кругом міста. А в ній ворота старовинного ладу, суціль позолочені й такі високі, що два повози, поставлені один на другого, не дістануть до горішнього склепіння. У самому місті немало понищених храмів грецького обряду».
Видатний французький письменник Оноре де Бальзак шість разів навідувався до Києва. До уподобаної ним Евеліни Ганської, яка мала маєток на Печерську. У своєму київському щоденнику Бальзак написав:
«Після того, як я побачив католицький Рим, я відчув живе бажання бачити Рим православний. петербург — це ще місто-дитя. москва щойно вступила в поважний вік, але Київ — це вічне місто Півночі... Я побачив північний Рим, православне місто з трьомастами церков, багатства Лаври, Софії»...
Впливова відведеною їй вічністю тисячолітня візантійська ортодоксія з експансіоністських зазіхань понизила братів Кия, Щека, Хорива і сестру їхню Либідь до земних володарів, які «сиділи» на «безлюдних» горах.
Неправдиве досі нав’язується в шкільних і університетських підручниках. Чи це не та сама маячня про «єдіний народ», що її культивує претендент на довічну владу в кремлі?
Відродити Кия з такою ж предковічною пам’яттю, як Зевс у давньогрецькій міфології, означає звеличити столицю незалежної Української Держави, примножити її славу в світі. Греція, Ізраїль, Індія, Китай, Японія, країни Європи, як і всі інші держави, докладають зусиль, щоб утверджуватися зі своєю доісторичною пам’яттю. Багатьом це вдається.
Вадим ПЕПА, письменник, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Нечуя-Левицького та імені Олеся Гончара, Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (США).
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
