Комітет гуманітарної та інформаційної політики звернеться до Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ та Національної поліції щодо перевірки законності підстав прослуховування телефонних розмов працівників «BIHUS.Info» і проведення відеофіксації подій у заміському комплексі. Таке само звернення підготував і очільник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. За словами заступниці голови гуманітарного комітету Євгенії Кравчук, ці рішення погодили на засіданні комітету.

Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин на своїй сторінці у Фейсбуці зреагував на події, які розгорнулися навколо ситуації із прихованим стеженням за журналістами-розслідувачами, майже одразу.

«Посвідчення журналіста, прокурора чи депутата не є і не може бути підставою для порушення закону. Жодного, — написав народний депутат. — Але прихована зйомка, злив відео і тиск на медіа також неприпустимі. Ми вже дізналися про два випадки атак на медійників: спершу несподіваний візит людей у формі до Юрія Ніколова, тепер цілеспрямована робота проти «BIHUS.Info». Очікую, що правоохоронні органи відреагують на це свавілля щодо ЗМІ. Необхідно з’ясувати, хто і з якою метою шпигував та завдяки кому матеріали потрапили в публічний доступ».

Окрім профільних парламентських комітетів, тиск на журналістів гостро засудили в медіаспільноті, а також Президент Володимир Зеленський. 17 січня ситуацію з «BIHUS. Info» офіційно прокоментували у Службі безпеки України. «СБУ розслідує обставини незаконного прослуховування та відеозйомки представників проекту «BIHUS.Info», — йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті спецслужби. — За даним фактом відкрито кримінальне провадження згідно зі ст. 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації)».

На переконання СБУ, прозора і безперешкодна робота незалежних і фахових ЗМІ є важливою умовою розвитку України як демократичної держави. Таким фактам стеження треба дати правову оцінку, незалежно від того, було чи ні в матеріалах прихованої зйомки оприлюднено факти можливого порушення закону, які стосуються обігу наркотичних речовин, вважають фахівці. А дати таку оцінку, на їхню думку, можуть винятково правоохоронні органи відповідно до своєї підслідності.

За словами Ярослава Юрчишина, про реєстрацію заяви потерпілих співробітників «BIHUS.Info» щодо втручання у приватне життя заявила і Національна поліція, а от прокуратура поки що не підтвердила відкриття справи. Натомість у провадженні за фак-том незаконного стеження за ст. 359, яку відкрили в СБУ, поки що не визначено потерпілих, повідомляє народний депутат. «Юристи «бігусів» добиваються для підзахисних доступу до матеріалів і статусу в процесі», — йдеться у дописі Ярослава Юрчишина.

А от з приводу ситуації, яка розгорнулася біля житла журналіста Юрія Ніколова, справа просувається краще. 19 січня в Офісі Генерального прокурора повідомили, що за процесуального керівництва Дарницької окружної прокуратури міста Києва розпочато кримінальне провадження за фактом впливу на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків та переслідування у зв’язку з його професійною діяльністю (ч. 2 ст. 171 КК України). «За даними слідства, 15 січня 2024 року група осіб прибула до багатоквартирного будинку в Дарницькому районі, в якому проживає спецкореспондент одного з видань. Перебуваючи на міжквартирному сходовому майданчику біля квартири журналіста, вони вчиняли протиправні дії», — йдеться в повідомленні. Наразі правоохоронні органи вживають заходи, спрямовані на встановлення причетних осіб. Досудове розслідування здійснюється Дарницьким управлінням поліції головного управління Національної поліції в місті Києві.

Ось що написав на своїй сторінці у Фейсбуці сам Юрій Ніколов: «Очевидне-неймовірне! Поліція знайшла п’ятьох виконавців «бузи» в мене під квартирою. Це якісь однозначно невійськові люди із трьох різних областей. Їх знайшли в стислі терміни, і це справді круто». За словами журналіста, справу відкрили за частиною другою ст. 171, яка передбачає, що провокація могла бути влаштована просто для того, «щоб потріпати нерви». «За жодних обставин не повірю в самоорганізацію нападників, які не виконували чиєсь замовлення, — пише він. — Тому сподіваюся на продовження розслідування і встановлення організаторів. А також встановлення і виконавців, і організаторів атаки на «BIHUS.Info». Без цього історія буде нерозкрита й усім нам залишиться гадати: коли і кому непокарані організатори влаштують нову провокацію».

Тиск на українських журналістів помітили у Financial Times, зауважив Ярослав Юрчишин.

Народний депутат сподівається, що правоохоронці оперативно дадуть відповідь і притягнуть до відповідальності винних за двома справами. «Для демократичної країни будь-яке перешкоджання діяльності журналістів та втручання у приватне життя трактується як злочин, за яке має бути покарання. Лише так ми покажемо, що наша система виправляє помилки, а не є помилковою», — наголосив він.

А Євгенія Кравчук принагідно нагадала, що в законі «Про медіа» прописана можливість добровільної реєстрації онлайн медіа, в тому числі й для журналістів, які працюють на таких платформах, як YouTube. «Реєстрація як медіа дає захист колективу безвідносно до наявності посвідчення члена Спілки журналістів», — зауважила вона.

Довідково

Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.