Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів засідання Робочої групи щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій (областей, територіальних громад), постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, або в яких сконцентровані соціально-економічні, інфраструктурні, екологічні та інші кризові явища. Під час заходу, який відбувався під головуванням очільниці комітету Олени Шуляк, експертами компонента «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» Проекту USAID «ГОВЕРЛА» представлено історії успіху Проекту та громад-партнерів у розробленні комплексних планів просторового розвитку територій.

Керівниця другого компонента «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» Проекту USAID «ГОВЕРЛА» Галина Семенець, узагальнюючи діяльність Проекту в комплексному просторовому плануванні громад, зокрема, зауважила, що проект переслідує три мети.

Перша — закріплення децентралізаційної реформи та розбудова місцевого самоврядування на законодавчому рівні. Йдеться як про напрацювання нового законодавства, так і про вдосконалення чинного. Основна мета цієї компоненти, зауважила експерт, щоб повноваження, покладені законом на місцеве самоврядування, виконувались якомога ефективніше.

Другий компонент, який безпосередньо очолює Галина Семенець, займається розбудовою системи місцевого самоврядування. «Наша основна та цільова аудиторія — це орган місцевого самоврядування та його посадова особа. Наша мета — зміцнити їхню впевненість настільки, щоб вони були спроможними в усіх значеннях цього слова і максимально ефективно реалізовували повноваження, визначені законом», — зауважила вона, додавши, що цей компонент містить цілу низку напрямів роботи з органами місцевого самоврядування, а також інструментів та механізмів допомоги їм налагодити якісні та доступні послуги та розбудувати місцеву економіку.

Тобто зробити будь-який орган місцевого самоврядування таким ефективним, щоб послуги, які вони надають, були якомога доступнішими та якіснішими.

Третій компонент покликаний максимально залучити всіх стейкхолдерів, особливо громадськість, місцевий бізнес, громадські об’єднання та їх асоціації до процесів підготовки й прийняття місцевих рішень, а також у процес реалізації місцевих політик.

Пріоритетним напрямом для проекту, за словами Галини Семенець, починаючи з 2021 року є просторове планування територіальних громад. «У межах цієї теми ми розглядаємо не саме просторове планування, ми його тісно пов’язуємо з усіма іншими планувальними процесами, які відбуваються на місцевому рівні. Тобто просторова організація територіальної громади є стартом для всіх інших планувальних процесів — стратегічного, програмного, економічного та бюджетного планування. Ми прагнемо, щоб ця система була максимально гармонійною», — сказала вона.

Акцентувавши на тому, що всі планувальні процеси відбуваються завдяки певному аналізу, який можна здійснити на підставі об’єктивних, верифікованих даних, зібраних із первинного джерела, експерт зауважила, що з початком широкомасштабного вторгнення збір таких даних значно ускладнився. Тому, додала вона, в 2022 році було розпочато розробку цифрових інструментів для того, щоб максимально накопичити місцеву статистику і дати можливість територіальним громадам або органам місцевого самоврядування мати верифіковані дані й можливість аналізувати їх в автоматичному режимі. На сьогодні таким цифровим інструментом є аналітичний портал.

«Цей ефективний інструмент не лише допомагає в аналізі вихідних даних для потреб просторового чи стратегічного планування, а й дає можливість моделювати та прогнозувати різні ситуації в різних сферах», — зазначила представниця проекту USAID «ГОВЕРЛА».

Вона повідомила, що досвід проекту в напрямі просторового планування і його інструменти вже були масштабовані на партнерські громади 11 регіонів. Водночас модель поєднання процесів просторового та стратегічного планування, яка вперше була апробована в Одеській області, за словами Галини Семенець, буде масштабовано на інші регіони, де проект допомагає регіональним владам та територіальним громадам здійснювати різні процеси планування.

«Пріоритет для нас — це гармонізація планувальних процесів і всіх планувальних документів. Тому що, наприклад, у межах комплексного плану просторового розвитку поєднується як містобудівна, так і землевпорядна документація. Це правила гри для кожної територіальної громади, що і де можна будувати, як можна використовувати ту чи іншу землю тощо», — уточнила вона, додавши, що протягом цього року «ГОВЕРЛА» потужно спрямовуватиме свої зусилля на гармонізацію планувальних процесів у трьох регіонах: на Полтавщині, Житомирщині та Одещині.

Окремо учасники робочої групи порушили питання залучення донорських коштів для того, щоб полегшити фінансовий тягар, який лягає на громади під час розробки комплексних планів. У цьому контексті голова комітету Олена Шуляк повідомила, що представники комітету мали з цього приводу зустріч із представниками профільного міністерства та асоціаціями органів місцевого самоврядування, але на сьогодні остаточного рішення, на жаль, немає. «Але і міністерство, і комітет знають про проблеми, що не всі громади можуть винести фінансове навантаження для того, щоб розпочати розробку комплексних планів, тому нині ми щільно працюємо з нашими донорами і шукаємо де і як можна знайти фінансування на ці роботи», — зауважила депутат.

Крім того, очільниця комітету, реагуючи на зауваження прифронтових регіонів, наголосила на необхідності спрямувати лист до Мінінфраструктури для визначення порядку проведення громадських обговорень програм комплексного відновлення області, території територіальної громади під час дії воєнного стану. Відповідні роз’яснення, зазначила вона, мають бути надані територіальним громадам.