Під час заходу йшлося про створення сталого, справедливого та конкурентного середовища для компаній, асоціацій і креативних індустрій, включаючи аспекти корпоративного права та комплексної перевірки корпоративної стійкості.

Нагадаємо, що перше міжкомітетське засідання Європейського Парламенту та Верховної Ради України відбулося 12 квітня 2023 року. Воно пройшло під головуванням Президентки Європарламенту Роберти Мецоли та Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та за участі керівників комітетів Верховної Ради і Європарламенту. Крім того, у листопаді минулого року між Європарламентом та Верховною Радою було підписано Меморандум про взаєморозуміння, який є не лише символічним кроком у подальшому зміцненні відносин між двома парламентами, а й практичним засобом допомоги Україні підготуватися до вступу в ЄС. А рекомендація Єврокомісії розпочати переговори про вступ України до ЄС ще раз засвідчила підтримку вступу нашої країни до європейської родини з боку Європарламенту.

«Проведення таких заходів дуже важливе. Невдовзі вони стануть частиною нашої повсякденної роботи. Прагнучи інтегруватися в ЄС, маємо працювати з нашими колегами, щоб узгоджувати позиції і бути з ними на одній хвилі», — зазначив голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, додавши, що українським парламентаріям буде корисно дізнатися, як юридичний комітет оцінює проблеми бізнесу через призму правового поля.

«Для нас це нині особливо актуально, зважаючи на останні події», -зауважив народний депутат, маючи на увазі умови для бізнесу в країні, яка перебуває в стані війни та в процесі підготовки до вступу до ЄС. Звісно, для європейських колег так само цікаво зрозуміти наші реалії, зазначив парламентарій.

Як зауважила представниця Комітету з питань економічного розвитку Галина Янченко, спільне засідання двох комітетів насправді дуже знакове. Адже це свідчить, що ми не на словах, а на ділі тримаємо курс на євроінтеграцію. «Цей напрямок разом із пришвидшенням нашої Перемоги є одним із ключових для України», — наголосила вона, подякувавши європейським колегам за підтримку та адвокатування європейського майбутнього України.

Відзначивши важливість гармонізації українського законодавства із європейським, політик повідомила, що станом на жовтень 2023 року в законодавче поле України було імплементовано 98% нормативних актів, передбачених Угодою про асоціацію. «І все це попри повномасштабну війну», — наголосила Г. Янченко, додавши, що одним із великих досягнень було прийняття інституційної реформи щодо інтелектуальної власності.

«Насправді цей приклад далеко не єдиний з того, що роблять профільні комітети Верховної Ради, — зауважила політик. — Хочу, щоб ви розуміли, яку колосальну роботу проводять народні депутати, комітети і вся Верховна Рада, бо для нас важливо посилати правильні сигнали нашим європейським колегам та українському суспільству», — сказала вона, наголосивши на важливості подальшої співпраці та підтримки європарламентаріїв, щоб рішення про набуття Україною повноцінного членства було ухвалене у найближчому майбутньому.

Запитання європейських колег, зокрема, стосувалися питань інтелектуальної власності, креативних індустрій, боротьби з корупцією та моніторингу законодавства.

Галина Янченко у відповідь зауважила: «Для нас надзвичайно важливо, щоб Україна, приєднавшись до Європейського Союзу, була не молодшим братом, прохачем, а рівноправним партнером. Ми робимо все від нас залежне, щоб Україна, як країна, не лише запозичувала кращі європейські практики чи допомогу, а й віддавала щось навзаєм. З нашої точки зору, нам є чим підсилити європейську родину. І це не лише одна з найдосвідченіших обороноздатних армій, а й ефективне та достатньо гнучке урядування».

У контексті зменшення корупційних ризиків політик зауважила, що цифровізація, успішність якої відзначали європейські колеги, якраз і є одним із напрямків боротьби з корупцією.

«Колись президент Естонії переміг на виборах з гаслом: «Ваш комп’ютер ніколи не попросить у вас хабара». Ми надихнулися цією тезою і цифровізація стала нашою другою релігією. Вона допомагає не лише значно зменшити корупцію, а робить державу ефективнішою, зокрема, допомогла пройти виклики пандемії. Впевнена, що цим досвідом ми зможемо поділитися із європейськими країнами», — наголосила вона.

Щодо моніторингу законодавства, то політик нагадала, що після Революції Гідності український парламент вписав європейську та євроатлантичну інтеграцію у свою Конституцію. «Крім того, процедурами Верховної Ради передбачено, що будь-який законопроект, який розробляється народним депутатом або комітетом, обов’язково має проходити експертизу щонайменше трьох комітетів: бюджетного, антикорупційного та з питань євроінтеграції. Тобто у нас створено спеціальний комітет, одне з основних завдань якого — перевіряти, чи відповідають нові законодавчі акти європейським нормам», — зауважила народний депутат, додавши, що у 2019 році в уряді було створено посаду віце-прем’єр-міністра з питань євроінтеграції, яку посіла Ольга Стефанішина. Вона докладає багато зусиль для ведення переговорів та євроінтеграції.

Підбиваючи підсумки заходу, голова комітету Дмитро Наталуха висловив упевненість, що традиція спільних засідань із європейськими колегами продовжуватиметься і в онлайн-режимі, і офлайн.

У цьому контексті він повідомив, що найближчим часом готується візит європарламентаріїв до нашої країни, під час якого йтиметься про покращення бізнес-середовища.

«Наш комітет запросив європейських колег до Києва. Звісно, що в контексті останніх подій нам важливо поставити питання щодо торгівлі, інтеграції наших окремих секторів до європейського єдиного ринку. Насамперед йдеться про аграрний сектор. Бо ми ж бачимо, що, на жаль, відбувається з нашими найближчими сусідами з ЄС. Нам важливо говорити про покращення бізнес-середовища для того, щоб залучати кошти європейських фондів до української економіки в якості інвестицій», — уточнив Д. Наталуха.

Прокоментував голова комітету й тему боротьби з корупцією. «Вкотре європейські колеги порушували питання корупції. І це — втомлює. Чому втомлює? Бо ми бачимо в цьому певний шаблон, нав’язаних про Україну міфів. Цей міф нав’язувався десятиліттями та не в останню чергу державою-агресором. Тому багато часу йде на його розвінчування. Насправді у нас дуже великий прогрес з точки зору антикорупційної політики. У нас створено всі антикорупційні органи, які ЄС хотів бачити і навіть більше, і вони мають безпрецедентний рівень автономії. І той факт, що у нас постійно відкриваються кримінальні провадження щодо топ-посадовців, засвідчує, що у нас стає все менше й менше недоторканних, а антикорупційні органи діють усе ефективніше», — констатував голова комітету.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.