Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту підтримати в другому читанні та в цілому проект закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» (№ 7731). Відповідне рішення було ухвалено на нещодавньому засіданні комітету.

За словами авторів законопроекту, серед яких, зокрема, Галина Третьякова («СН») (на знімку), Сергій Швець («СН») та Анатолій Остапенко («СН»), в умовах військової агресії питання взаємодії наших співвітчизників з державою-агресором потребує вивчення та особливого контролю в контексті національної безпеки. «Працівники об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, та об’єктів критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції, у разі підтримки ними ідеології держави-агресора, мають бути негайно звільнені роботодавцем та передані до лав правосуддя. Адже продовження роботи колаборантів на об’єктах критичної інфраструктури становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а і усього світу», — констатували депутати.

Тож зазначають, що захистити критичну інфраструктуру, запобігти проявам несанкціонованого втручання в їхнє функціонування, неможливо без реформування трудового законодавства у частині протидії колабораціонізму серед працівників зазначеної сфери.

«Нині завдання Верховної Ради України — унеможливити вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку, не допустити їх на роботу на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України або об’єктів критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції. У цьому контексті співробітництво працівників об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та об’єктів критичної інфраструктури з державою-агресором або її представниками, створеними чи підтримуваними нею незаконними збройними формуваннями, у сучасних умовах є неприпустимим», — наголошується в пояснювальній записці.

Тож законопроектом пропонується визначити на законодавчому рівні додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за таких умов: «Вчинення працівником, який працює на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави або об’єктах критичної інфраструктури, дій або його бездіяльності, які поза сумнівом можуть відноситись до сприяння державі-агресору».

Під час засідання комітету народні депутати обговорили деякі поправки, подані фракцією «Батьківщина», їх представила лідер фракції Юлія Тимошенко. Йшлося, зокрема, про п’ять поправок, які, на думку представників фракції, суттєво впливають на зміст законопроекту. Вони, за словами Ю. Тимошенко, стосуються суб’єктивних, а не об’єктивних причин звільнення працівника з роботи за ініціативою роботодавця.

Представники «Батьківщини», зокрема, запропонували викласти п.7 ч.1 ст.36 законопроекту у скороченій редакції.

Так, у проекті, прийнятому за основу, цей пункт передбачає, що серед підстав звільнення працівника може бути: набрання законної сили вироку, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження певної роботи, або призвело до втрати довіри до нього з боку роботодавця. На думку депутатів, після слів «яке виключає можливість продовження певної роботи» варто поставити крапку і решту тексту прибрати.

«Ми взагалі за те, щоб прибрати будь-які суб’єктивні підстави для звільнення працівника. Так, у проекті є пункти, які дають роботодавцю реальні підстави для звільнення працівника в односторонньому порядку, але це не можуть бути якісь суб’єктивні, оціночні речі», — наголосила Юлія Тимошенко, додавши, що факт роботи на державу-агресора має бути встановлено судом.

У відповідь голова комітету та співголова робочої групи Галина Третьякова зауважила, що в кінцевій редакції ст. 36 такого закінчення немає, тобто поправка «Батьківщини» по суті врахована.

Свої зауваження під час обговорення висловили й представники профспілкових організацій та роботодавців, а також Уповноваженого з прав людини.

Зрештою, за підсумками обговорення народні депутати ухвалили рішення рекомендувати парламенту підтримати законопроект № 7731 у другому читанні та в цілому.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.