Парламентський Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні заслухав інформацію міністра агрополітики Миколи Сольського та заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача щодо ситуації на україно-польському кордоні.

Блокування польськими фермерами контрольно-пропускних пунктів переросло у справжній вандалізм. Дійшло до пошкодження протестувальниками вантажівок, зривання пломб з відкриттям вагонів та люків у зерновозах — і демонстративного висипання нашого експортного збіжжя на дороги й залізничні колії. Та навіть закликів до путіна навести лад...

За словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, численні провокації на кордоні мають, швидше, політичний підтекст, у меншій мірі спричинені експортом чи транзитом нашої агропродукції. Тим часом обсяги українських товарів, які перетинають спільний кордон, зменшилися у рази. Причому здебільшого йдеться про транзит.

Звинувачення у бік українських аграріїв необґрунтовані та не відповідають дійсності, впевнений Олександр Гайду. Обнадіює, що польські правоохоронці реагують на пошкодження, спричинені мітингувальниками. Варто сподіватися, блокувальники за свої неправомірні діяння нестимуть відповідальність. Тож народні депутати від аграрного комітету чекають на якнайшвидше врегулювання цього гарячого питання.

Ще однією актуальною темою засідання стало затвердження рекомендацій за результатами виїзних комітетських слухань щодо розвитку молочної галузі. Захід відбувся 8 лютого 2024 року, про що «Голос України» розповідав у публікації «На Київщині народні обранці переймалися проблемами молочної галузі». Того дня парламентарії також побували на Яготинському маслозаводі та у Згурівській філії Української молочної компанії.

Як зазначив Олександр Гайду, в умовах військової агресії росії проти України попри всі труднощі галузь залишається важливою складовою агропромислового комплексу країни, гарантуючи продовольчу безпеку держави по одному з основних видів продовольства, а також формуючи істотні обсяги доданої вартості у процесі виробництва та переробки молока.

Тож у комітеті збираються продовжити роботу над удосконаленням законодавства, зокрема в частині підвищення безпечності та якості молочної сировини та готової продукції — з урахуванням особливостей національних практик, найкращого досвіду інших країн та вимог ЄС. Народні депутати мають намір посилити боротьбу з тіньовим ринком і фальсифікацією сировини та молокопродуктів, зокрема шляхом внесення змін до законодавчих і нормативно-правових актів.

Під час засідання народні обранці також говорили про перспективи вирощування бавовника на наших ланах. За словами заступника голови комітету Степана Чернявського, який представив колегам законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні, це один із дефіцитних сировинних продуктів сільського господарства у світі.

Культура з практично безвідходним виробництвом: з волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки; з підпушку — вату; з насіння добувають олію. Світові тенденції показують, що вирощування бавовника з економічної точки зору є значно вигіднішим порівняно з традиційними культурами.

Проте нині сировина з бавовника для текстильного виробництва в країні та медичної сфери лише імпортується. Хоча на наших ланах стратегічна культура може стати альтернативною у тих регіонах, де високі температури призводять до втрат урожайності звичних посівів або ще гірше — повної їх загибелі. Зокрема, на Одещині, на думку Степана Чернявського, максимально сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування та створення власної бази виробництва волокна бавовнику.

Законопроектом пропонується увімкнути зелене світло для обігу, зокрема, генетично модифікованого бавовнику в Україні, щоб забезпечити ресурсні потреби вітчизняної промисловості, передусім на період воєнного стану та протягом трьох років з дня його завершення або скасування.

Фото зі сторінки Олександра Гайду у Фейсбуці.