Тільки на Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 38 атак.

«Ворог продовжує активні наступальні дії на багатьох напрямках лінії фронту. Особливо напружена ситуація на Авдіївському та Запорізькому напрямках, де російські штурмові підрозділи намагаються прорвати оборону наших військ і захопити населені пункти Тоненьке, Орлівка, Семенівка, Бердичі, Красногорівка», — зазначив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він додав, що у районах Вербового та Роботиного тривають жорсткі бої. Там противник намагається повернути контроль.

Перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні «Донецьк», у частинах, які тримають оборону на Авдіївському напрямку, Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що під час роботи в окремих командирів було виявлено певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника, що безпосередньо вплинуло на стійкість оборони на окремих ділянках фронту. «Мною було вжито всіх заходів для виправлення ситуації на місці, з виділенням додаткового ресурсу боєприпасів та матеріальних засобів, а також необхідних резервів», — наголосив Головнокомандувач. Також Сирський відзначив військовослужбовців 3-ї штурмової та 25-ї окремої повітряно-десантної бригад, які напередодні вибили противника, що прорвався на околицю Орлівки. А 3-тя штурмова бригада вичистила від російських окупаційних військ Красногорівку (Новопавлівський напрямок Донеччини).

Тим часом в окупованому Маріуполі фіксують пожвавлення руху ворожої техніки із живою силою та боєкомплектом у бік Бердянська. Пересуваються малими групами для ускладнення фіксації, повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

В умовах, коли допомоги від партнерів достатньо, єдине, що залишається ЗСУ, — вести тяжкі оборонні бої, знищуючи ворога. А це потребує багатоешелонованої оборони з опорою на укріплені райони.

І попри те, що під час форуму «Україна. Рік 2024» Президент України Володимир Зеленський повідомив, що створення фортифікації на Куп’янському напрямку «береться за приклад для інших напрямків», це означає те, що за 2023 рік не було зроблено відповідного обсягу робіт по всьому фронту. Про це розмірковують оглядачі Defеnse Express.

На їхню думку, корінь проблеми треба шукати у періоді цілеспрямованого знищення ЗСУ до 2014 року, коли скоротили інженерні війська ЗСУ, залишивши чотири інженерні полки, а військова інженерна техніка активно списувалася й реалізовувалася у вигляді надлишкового майна... Попри формування у 2015—2016 роках нових інженерних підрозділів, до 2022-го цьому питанню насправді приділялася далеко не максимальна увага. Як і зміні доктрини їх використання, в чому полягає, можливо, головний елемент комплексної проблеми, наголошують оглядачі.

За словами військового експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка, наразі питання створення оборонних рубежів лежить на плечах командирів бойових бригад.

«У військах взагалі немає техніки для створення бетонних споруд, і це стандартна практика у багатьох країнах, зокрема НАТО, бо це повноцінне будівництво й виконується цивільними компаніями за окремими договорами. І в цілому взагалі можливе лише на третій лінії оборони, куди ще не дістає ворог», — пише Defеnse Express. І резюмує: у наших реаліях питання стратегічної оборони має бути генеральним єдиним планом з виділенням відповідних стратегічних ресурсів.