У паспорті Ганни Семенівни Наконечної день народження не зазначено, тільки місяць і рік — липень 1903-го. Для іменин бабуся обрала число 17. Саме в цей день її, жительку села Павлівка Калинівського району Вінницької області, привітали сільський голова Віктор Кособуцький та заступник голови райдержадміністрації Олег Лишик. До оселі найстаршої жительки краю завітав і очільник облдержадміністрації Іван Мовчан.У день 110-річчя кореспондент «Голосу України» зателефонував доньці довгожительки Ользі Гнатівні і передав вітання бабусі. «Мама ще нівроку! — каже вона. — Пам’ять, як і раніше, має гарну. Щоправда, чує погано. Не втрачає допитливості, дуже любить, щоб ми розповідали їй про всі новини, що відбуваються в селі, районі та державі. Без них заснути не може. Їй їсти не дай, а щось та розкажи».
Найчастіше спілкується з довгожителькою правнук Дмитро. Він — студент Вінницького національного медичного університету. Хлопець узяв за правило — після повернення із занять переступати поріг кімнати прабабусі і «звітувати» про побачене і почуте. Так само охоче розмовляють з нею й інші члени родини: крім доньки, 72-річної Ольги Гнатівни, у будинку проживають її син Валерій з дружиною Тамарою та її матір’ю. У довгожительки дев’ять внуків, 15 правнуків і шість праправнуків. Усе своє життя бабуся провела в рідній Павлівці у важкій праці. Припали на її долю роки холоду й голоду. Тож вона спростовує наукову тезу про те, що гарна їжа додає людині років. Уже через це геронтологи мали б зацікавитися феноменом подільської довгожительки.
Вінницька область.
Фото з архіву «Голосу України».
