15 жовтня 2012 р. об 11.00 у галереї Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтва України (вул. Володимирська, 22-а, територія Національного заповідника «Софія Київська») відбудеться відкриття документально-книжкової виставки, присвяченої життю, творчій та громадській діяльності одного з найпопулярніших українських прозаїків ХХ століття, Героя України Павла Архиповича Загребельного (1924—2009).
Є щось сумно-символічне в тому, що Павло Загребельний втратив свою малу батьківщину — село Солошине на Полтавщині, звідки він родом, опинилося на дні рукотворного моря. Взагалі двадцяте століття для нас було часом розмивання українського материка — мови, культури, звичних ландшафтів. Загребельний гостро усвідомлював це — і чи не тому так наполегливо творив свою Державу Слова. У його творчому багажі — понад двадцять романів, причому на схилі віку він писав, може, активніше, ніж удвічі молодші колеги. Роки української незалежності були погибельними для української книжки, здавалось, вона ось-ось щезне в каламутних хвилях дикого ринку — але при цьому нові книжки старого Загребельного з’являлися на прилавках з дивовижною регулярністю, і на них завжди був попит. Уже стало легендою те, як він писав — мало не на ходу. Якщо якісь справи відривали на кілька днів від друкарської машинки і фраза залишалася недописаною — він знову сідав до машинки й завершував ту фразу, не перечитуючи написаного.
В експозиції виставки, ініційованої Державною архівною службою України, представлено документи з чотирьох центральних державних архівів, держархівів Дніпропетровської та Полтавської областей.
Більшість документів оприлюднено вперше, а їх цілісний комплекс становить унікальну джерельну базу для знайомства з багатогранною постаттю великого майстра.
Фонди ЦДАМЛМ України містять понад 300 документів за 1952—1995 рр., пов’язаних з творчим шляхом Загребельного. Серед них є й унікальні: приватне листування письменника з колегами та друзями (Борисом Антоненком-Давидовичем, Віктором Міняйлом, Павлом Тичиною, Леонідом Первомайським, Савою Голованівським та іншими); численні фотографії; машинописні примірники оповідань, романів, п’єс і сценаріїв, що збереглися у фондах видавництв та редакцій.
З документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО) до експозиції включено ті, що пов’язані з нагородженням Загребельного орденами, Державною премією СРСР за роман «Розгін» (1980), участю у роботі Верховної Ради УРСР — у складі підкомісії з освіти, науки та культури (1970-ті роки), а також особова справа письменника (1991).
Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО) надав для експонування особовий листок з обліку кадрів, автобіографію та характеристику П. Загребельного (1979); документи про затвердження письменника головним редактором «Літературної газети» (1961), відповідальним секретарем (1969), заступником голови (1971), секретарем правління (1973), першим секретарем правління СПУ (1979).
Документи Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного представлено фотографіями 1960—1990-х рр. Державний архів Дніпропетровської області надав матеріали, що відображають роки навчання П. Загребельного на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету.
Під час відкриття виставки виступлять ті, хто добре знав Павла Архиповича. Зокрема, син письменника літератор Михайло Загребельний, поет Борис Олійник, голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов та інші.
Фото Віктора ПОБЕДИНСЬКОГО/ УНІАН.
