Сьогодні о 17-й годині у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва (що на території Софії Київської) відбудеться презентація спільного українсько-російського видавничого проекту «Щоденники Олександра Довженка» та цифрової копії художнього фільму «Зачарована Десна». У цих заходах візьмуть участь, зокрема, голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург, керівник Федерального архівного агентства Російської Федерації Андрій Артізов, відомий кінознавець Сергій Тримбач.
Щоденники Довженка вже не раз публікувалися — але не в повному обсязі й певним чином «відредаговані». Оригінали їх, як відомо, перебували на закритому зберіганні у фондах російських архівів. 50-річний термін закритості минув ще 2009 року. І ось, як наслідок тривалої співпраці наших та російських архівістів, маємо найповнішу публікацію щоденників (видавництво «Фоліо», Харків). Тексти видано так, як вони й писалися автором — на дві третини українською, решта — російською мовою. Багато невідомого для себе читачі знайдуть у щоденникових записах Майстра 1950-х років.
А що стосується «Зачарованої Десни» (фільм за сценарієм Довженка вже після його смерті, 1964 року, зняла Юлія Солнцева) — то досі жодної копії картини в Україні не було.
Цього тижня в архіві-музеї відбудеться іще одна прикметна акція. У четвер, 27 вересня, о 15.00 у виставковій залі музею відкриється художньо-документальна виставка, присвячена 120-й річниці від дня народження українського театрознавця, театрального критика, літературознавця, педагога, одного з фундаторів Українського театрального музею (нині Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України) та його першого директора Петра Івановича Руліна (1892—1940). Він був заарештований під час «Великого терору» й помер в ув’язненні.
В основі експозиції — документи з особового фонду Петра Руліна, а також матеріали інших особових фондів та фондів установ і організацій, що зберігаються в ЦДАМЛМ України. Їх доповнять раритетні фотографії Руліна, надані архіву-музею спеціально для ювілейної виставки музеєм театрального мистецтва України.
Серед представлених матеріалів — біографічні документи пращурів театрознавця (родина його батька походила зі Швеції, мати належала до знаменитої київської династії Григоровичів-Барських), виписка з метричної книги про його народження, документи про освіту, автобіографія, особова справа, заяви, листування тощо. Значна частина експозиції презентує документи, пов’язані з творчою та службовою діяльністю Петра Руліна. Це, зокрема, методичні розробки, плани лекцій з історії українського та світового театру, документи, які стосуються роботи Руліна в Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (нинішній Університет театру і кіно), численні нотатки, виписки. Поряд з ними будуть представлені автографи статей, доповідей, рецензій, театрознавчих досліджень, а також листування з різними адресатами з проблем театру.