Так вважають польські волонтери, які впорядкували православні та єврейський цвинтарі на Поділлі.
Незвичні це для сучасних українців дії — впорядкування старих зарослих кладовищ, де вже давно нікого не хоронять. Цю ситуацію вже не перший рік намагаються змінити волонтери з Польщі. Нинішнього літа упродовж двох тижнів гості наводили лад на старих цвинтарях історичного феномена минулого — Миньковецької держави, що включала в себе села теперішніх Дунаєвецького та Новоушицького районів Хмельниччини. Не тільки зарості викорчували, а й передали українцям свій досвід реставрації кам’яних хрестів і надгробків. І не на католицьких, а на православних та єврейських цвинтарях працювали польські волонтери. «Сусіди-поляки взялися нас розбудити», — заговорили люди.
Переважна більшість тих «будителів» — нащадки польських українців. Кошти на експедицію гості отримали від польсько-американського фонду свободи в тендерному конкурсі програми RІТА — «Перетворення у регіоні», яку реалізовує фонд «Освіта задля демократії». З українського боку їх запросили до співпраці Володимир Захар’єв — ініціатор створення меморіального музею графа-реформатора Ігнація Мархоцького, і активіст «Меморіалу» імені Василя Стуса Ігор Западенко — директор історичного музею Хмельницького. Залучав вітчизняних волонтерів археолог і відомий у державі фольк-співак Павло Нечитайло.
Спільними зусиллями відновили понад 70 надгробків та хрестів, завершено реставрацію православного цвинтаря середини XІX століття в селі Притулівка Дунаєвецького району, половини православного цвинтаря в селі Отроків Новоушицького району, де перше поховання датоване ще 1811 роком, єврейського цвинтаря початку XVІІІ століття в селі Тимків Новоушицького району. Керівник товариства «Магурич» Шимон Модзієвський задоволений тим, що вдалося виявити залишки давнього православного цвинтаря в тій частині Тимкова, що зветься «Старики». Там лежать останки людей, які жили аж у XVІІ столітті.
«На наше з польськими друзями переконання, — уточнив Володимир Захар’єв, — потрібно не допустити, щоб на відреставрованих цвинтарях знову запанував той безлад, який був досі. Тому ми звертаємося до обласного управління культури, туризму і курортів із пропозицією: взяти ці об’єкти під охорону держави. А знахідка в Тимкові варта того, щоб її занесли до реєстру як пам’ятку національного значення».
Згадане управління, до речі, відзначило подяками товариство «Магурич» і Центр мархоцькознавства (село Миньківці Дунаєвецького району). Новоушицька райдержадміністрація та райрада теж належно оцінили діяльність «Магурича», вручивши організації грамоти й цінний подарунок.
Наступного сезону ентузіасти планують розчистити ще одну територію та реставрувати усипальницю Ігнація Мархоцького в Отроківському яру, яку знищили комуно-атеїсти в середині 1950-х років. Районна влада Новоушиччини пообіцяла польським партнерам зібрати до наступного приїзду експедиції потужний загін волонтерів. А нинішній володар Отроківського маєтку, підприємець і меценат Ігор Скальський запевнив, що допоможе будівельними матеріалами й коштами. «Отак гуртом і відновимо пам’ять, яку мусимо берегти та на якій маємо виховувати дітей і внуків», — кажуть тепер у колишній Миньковецькій державі.
Фото з альбому Володимира Захар’єва.
