«Ми для того й подорожуємо, щоб повертатись додому...» — здогадався Мурашка, який збирався разом із Равликом обійти довкола світу у виставі театру «Карабаска» (м. Перм) на 4 Міжнародному фестивалі театрів ляльок «Дивень», що проходив у травні в Хмельницькому. А втім, здається, численним гостям фестивалю повертатись додому зовсім і не хотілося. Так само, як і хмельниччанам їх відпускати.

Цього року на «Дивень» приїхали театри з Ізраїлю, Росії, Білорусі, Литви, Молдови та наші — зі Львова, Вінниці, Києва, Рівного. Програма була дуже насичена. Зазвичай лялькові вистави тривають близько години, тож за день можна було переглянути по 4—6 вистав.

Вони були дуже різні: постановки для найменших («Ріпка», Ізраїль, «Муха і Комар», «З Равликом довкола світу», Росія), для школярів — «Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат» (Вінниця), «Лелеченя і опудало» (Рівне), «Шлях до Віфлеєму» (Львів), «Оленка та Іванко» (Хмельницький), «Соловей» (Литва). Були і дорослі вистави — «Наталка-Полтавка» (Черкаси), «Цигани» (Київ—Курськ), «Загублена душа» (Білорусь), «Майська ніч» (Хмельницький). Відому комедію «Наталка-Полтавка» черкаський театр перетворив майже на трагедію. В сюжет ввели чортів та ангелів. Самі герої Возний та Терпелиха були бісами. А Виборний нагадував персонажа з нічних жахів (величезна червона товста лялька, а в одному з епізодів голова ляльки на таці). А завершилась дія німою сценою — глечиками, що наче завмерли в повітрі, а з них витікає кров. Несподівано і вражаюче!

Цікаві й «Цигани» за поемою Пушкіна. Дія відбувалась на перевернутих колесах, адже циганське життя проходить «на колесах». І пристрасть, що вирує в душі вільного народу, на годину заполонила увесь зал.

На завершення фестивалю господарі показали прем’єру для дорослих — «Майську ніч» за Гоголем (режисер Сергій Брижань, художник Михайло Ніколаєв). Білі ляльки, білі декорації на тлі чорної сцени. Постановка нагадувала сон, у якому герой Голова так і був лялькою — головою з довгими вусами. А всі інші персонажі були різних розмірів — від живих акторів на повен зріст до м’яких ляльок, малих, мов немовлята (Левко та Ганна).

За чотири дні фестивалю Хмельницький побачив можливе і неможливе, казкове і реалістичне. Ці 16 вистав показали весь світ. Як казав Мурашка з вистави про Равлика: «Виходить, що коли я ходжу довкола тебе, — я ходжу довкола світу!»

Хмельницький.